1. Уроженець або житель міста Вашківці (нині селище міського типу в Чернівецькій області).
2. Історична назва мешканця Вашківської волості на Буковині.
Словник Української Мови
1. Уроженець або житель міста Вашківці (нині селище міського типу в Чернівецькій області).
2. Історична назва мешканця Вашківської волості на Буковині.
Езофагіт — запальне захворювання слизової оболонки стравоходу, що виникає внаслідок хімічного, механічного, термічного або інфекційного ураження, найчастіше через рефлюкс шлункового соку (гастроезофагеальну рефлюксну хворобу).
1. Фізична властивість пористого матеріалу (наприклад, гірської породи, бетону) або ґрунту, що характеризує максимальний об’єм газу, який може в ньому утримуватися або через нього проходити.
2. Технічна характеристика ємності (балона, резервуара) для зберігання або транспортування газів, що визначається її об’ємом.
Вашгерд — спеціальна споруда або пристрій у гірничій справі для промивання руди, розсипних родовищ корисних копалин (наприклад, золота, олова) з метою відділення важких цінних мінералів від пустої породи за допомогою води.
Вашгерд — історична назва для примітивного промивного жолоба, який використовувався старателями, часто у вигляді похилого жолоба з перегородками або трафаретом на дні.
1. Власна назва (топонім) — історична назва села в Україні, що нині входить до складу села Криве Тернопільського району Тернопільської області.
Езофагізм — медичний термін, що означає запальне захворювання стравоходу (езофагіт), часто спричинене гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, коли кислотний вміст шлунка потрапляє в стравохід.
Езофагізм — рідковживаний термін для позначення спазматичного скорочення гладеньких м’язів стравоходу, що супроводжується болем за грудиною (спазматична дискінезія стравоходу).
Властивість матеріалу, конструкції або з’єднання не пропускати гази, герметичність по відношенню до газоподібних речовин.
Відтворювати звуки, подібні до кумкання жаб або ґелґоту гусей; діал. ґелґотіти.
Розмовляти голосно, багато і швидко, видаючи невиразні, різкі звуки; базікати, теревенити.
1. Послідовники ваххабізму — консервативної релігійно-політичної течії в ісламі, що виникла в Аравії в XVIII столітті на основі вчень Мухаммеда ібн Абд аль-Ваххаба; характеризується суворим монотеїзмом, відкиданням нововведень і практик, що не мають прямої підтримки в Корані та Сунні, а також прагненням до очищення віри.
2. У сучасному політичному та медійному дискурсі — часто вживається як узагальнююча, іноді негативно забарвлена, назва для різних радикальних ісламістських угруповань, що дотримуються схожих ідей пуританства та нетерпимості.
Хірургічна операція, під час якої створюють безпосереднє з’єднання (анастомоз) стравоходу (езофагуса) з тощою кишкою (єюнумом), що зазвичай виконується після резекції шлунка або при непрохідності шлунка.