1. Ставати байдужим, втрачати інтерес до когось або чогось; починати ставитися зі спокоєм або байдужістю до того, що раніше хвилювало.
2. (рідк.) Викликати в собі почуття байдужості, навмисно уникати емоційної участі.
-
байдужніти
Втрачати інтерес до когось або чогось, ставати байдужим, незворушним.
Ставати менш інтенсивним, втрачати силу або виразність (про почуття, переживання тощо).
-
байдужно
1. Без інтересу, зневажливо, з повним байдужанням (про ставлення, поведінку, реакцію).
2. Не звертаючи уваги, не приділяючи значення, не цікавлячись (про дію або стан).
3. (У безособовому вживанні) Про відсутність емоційного зацікавлення, інтересу або хвилювання у когось щодо когось або чогось.
-
байдужний
1. Позбавлений інтересу, уваги до когось або чогось; незворушний, неуважний, безпристрасний.
2. Який не викликає інтересу, не привертає уваги; нецікавий, неважливий.
3. (у значенні прислівника) Байдуже — незворушно, спокійно; все одно, однаково.
-
байдужливо
1. Не виявляючи інтересу, уваги чи емоційного співпереживання; з повним зневажливим спокоєм та безрозсудністю.
2. Нехтуючи наслідками, без відповідальності та старанності; кепкуючи.
3. (У значенні присудкового слова) Свідчить про стан байдужості, незацікавленості.
-
байдужливий
1. Який не виявляє інтересу, уваги до когось або чогось; зневажливо ставиться до чогось; нехтує чимось.
2. Який не відчуває емоційного співпереживання, залишається безпристрасним, холодним; чужий почуттів.
3. Який не має значення, ваги; неістотний, неважливий.
-
байдужки
1. Не виявляючи інтересу, зацікавленості, зневажливо, з індіферентним ставленням до когось або чогось; без різниці, байдуже.
2. (У значенні присудкового слова) Про стан байдужості, незацікавленості, коли немає різниці, все одно.
-
байдужий
1. Позбавлений інтересу, уваги або емоційної участі щодо когось або чогось; той, що не виявляє зацікавленості, прихильності чи співчуття.
2. Такий, що не має значення, важливості; неістотний, без різниці.
3. (У філософському контексті) Позбавлений пристрастей, хвилювань; той, що зберігає внутрішній спокій і рівновагу.
-
байдужечки
1. Розмовне зменшувально-пестливе від прислівника “байдуже”: злегка байдуже, без особливого ентузіазму чи зацікавленості, але з відтінком м’якості.
2. У значенні присудкового слова: виражає легку байдужість, незначну згоду або прийняття чогось без особливих емоцій.
-
байдуженько
1. Прислівник до слова “байдуженький”, що означає стан спокою, безтурботності або легковажності, коли щось робиться без особливого занепокоєння, старання чи емоційної участі.
2. У значенні прислівника способу дії: так, що виражає байдужість, невиразність, відсутність зацікавленості або емоційного забарвлення (наприклад, про мову, погляд, поведінку).