1. (фіз.) Властивість рідини або газу, при якій їх густина залежить лише від тиску, а не від інших термодинамічних змінних (наприклад, температури).

2. (геофіз., метеор.) Стан атмосфери або океану, при якому поверхні рівного тиску (ізобари) та поверхні рівної густини (ізопікни) або температури (ізотерми) збігаються, що виключає виникнення термічного вітру.

1. У фізиці атмосфери та океанології — стан атмосфери або рідини, при якому густина залежить лише від тиску, а не від інших змінних (наприклад, температури чи солоності). Баротропне середовище є протилежністю бароклінному.

2. У динамічній метеорології — властивість атмосферної течії, коли поверхні рівного тиску (ізобари) та поверхні рівної густини (ізостери) збігаються, що спрощує рівняння руху.

1. Ушкодження органів та тканин, спричинене різкою зміною атмосферного тиску або тиску навколишнього середовища, що призводить до механічного розтягнення чи стиснення порожнистих органів (наприклад, середнього вуха, приносових пазух, легень) і порушення їх функцій.

2. У медицині — конкретний вид травми, що виникає внаслідок баротравми (див. п.1), наприклад, розрив барабанної перетинки, бароотит, баросинусит або пневмоторакс.

Баротермометр — метеорологічний прилад, що поєднує функції барометра та термометра, призначений для одночасного вимірювання атмосферного тиску та температури повітря.

Баротермометр — застарілий медичний прилад для вимірювання температури тіла, принцип дії якого ґрунтувався на тепловому розширенні газу в герметичній колбі, пов’язаній з рідинним манометром.

Спеціалізована герметична камера, призначена для проведення медичних процедур або наукових експериментів, в якій можна регулювати та підтримувати певні значення атмосферного тиску та температури.

1. Метод лікування, заснований на впливі на організм підвищеного або зниженого атмосферного тиску, що зазвичай проводиться в спеціальних камерах (барокамерах).

Баротаксис — рух організмів або їх частин у відповідь на зміну тиску навколишнього середовища.

1. Пристрій для автоматичного підтримання постійного тиску газу або рідини в замкнутій системі.

2. (в техніці) Регулятор тиску, який за принципом дії подібний до термостата, але реагує на зміни тиску, а не температури.

1. Прилад для визначення густини рідин, що складається з поплавця з навантаженням і шкалою, яка показує питому вагу середовища; ареометр.

2. (у техніці) Пристрій для візуального спостереження за процесами під тиском, наприклад, у автоклаві.

1. Власна назва міста в Іспанії, столиці автономної спільноти Країна Басків, великого промислового, культурного та транспортного вузла.

2. Власна назва футбольного клубу з однойменного міста в Іспанії («Футбольний клуб Барселона»), одного з найвідоміших у світі.

3. (У переносному значенні) Узагальнена назва для позначення вищого рівня, еталону, найсильнішого представника у певній сфері (за аналогією з відомим футбольним клубом).