Словник Української Мови
1. Стосунний до екзекутора (особи, уповноваженої на виконання судових рішень, особливо щодо стягнення майна), властивий йому.
2. Стосунний до екзекуції (примусового виконання судових рішень, а також історично — до страти, масового знищення), пов’язаний із нею.
1. Стан, коли в сім’ї є багато дітей; багатодітність.
2. Застаріле: приналежність до великої, багатолюдної родини, що об’єднує кілька поколінь або гілок.
1. Сорт яблук зимового дозрівання, виведений у Канаді; плоди середнього розміру, конічної форми, з гладенькою шкіркою жовтувато-зеленого кольору з яскравим червоним рум’янцем, соковиті, з кислувато-солодким смаком.
2. Рідкісне прізвисько або прізвище, що походить від застарілого слова “галан” (франт, щеголь) або пов’язане з етнонімом “галичанин”.
Великострумовик — електричний провідник (кабель, шина, контакт тощо), призначений для передачі електричного струму великої сили.
1. Який має ґудзики, прикрашений ґудзиками.
2. Який нагадує за формою ґудзик; округлий, опуклий.
3. У ботаніці: що має на поверхні округлі, опуклі утворення, схожі на ґудзики (про плоди, листя тощо).
1. Посадовець, який у деяких країнах виконує судові рішення, зокрема стягує борги, конфіскує майно тощо; судовий виконавець.
2. (істор.) У Речі Посполитій та деяких інших європейських державах — виконавець покарань, кат.
3. (перен., книжн.) Той, хто жорстоко переслідує, мучить когось; гнобитель.
Властивість або характеристика виробництва, продукції тощо, що випускається у великих серіях, великими партіями; масовість випуску.
1. Традиційна українська назва для міста Галич (Івано-Франківська область), історичної столиці Галицького та Галицько-Волинського князівств.
2. У переносному значенні — уродженець або житель Галича або Галичини (застаріле або поетичне вживання).
Властивість або характеристика об’єкта (переважно транспортного засобу, контейнера або вантажу), що полягає у наявності великих габаритів за шириною, які перевищують стандартні норми для звичайних секцій або смуг руху.
1. Який стосується виконання рішень, розпоряджень або покарань; виконавчий.
2. У міжнародному праві: який стосується примусового виконання рішень міжнародних організацій або судів.
3. У бізнесі та менеджменті: який стосується вищого керівництва, прийняття стратегічних рішень та загального управління (напр., екзекутивний директор).