екзекутор

[ɛkzɛkutor] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Посадовець, який у деяких країнах виконує судові рішення, зокрема стягує борги, конфіскує майно тощо; судовий виконавець.

  2. (Історія) –

    (істор.) У Речі Посполитій та деяких інших європейських державах — виконавець покарань, кат.

  3. (Історія) –

    (перен., книжн.) Той, хто жорстоко переслідує, мучить когось; гнобитель.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екзекутор, р. екзекутора, д. екзекуторові, з. екзекутора, о. екзекутором, м. екзекуторі, к. екзекуторе

Більше записів