1. Старовинна міра ваги, що дорівнювала 10 пудам (приблизно 163,8 кг); використовувалася в Україні, Росії та деяких інших слов’янських країнах, головним чином для зважування великих вантажів (наприклад, воску, меду, хліба).

2. Велика, важка поклажа, вантаж, що відповідає за масою такій мірі; також уживається в переносному значенні для позначення чогось дуже важкого або обтяжливого.

берклій — штучно синтезований радіоактивний хімічний елемент з групи актиноїдів, позначається символом Bk, має атомний номер 97.

1. Філософська доктрина, заснована Джорджем Берклі, яка заперечує існування об’єктивної матеріальної реальності поза людським сприйняттям і стверджує, що буття речей визначається їх сприйняттям або ідеями (“існувати — значить бути сприйнятим”).

2. У переносному значенні — крайній суб’єктивізм або ідеалізм у поглядах, що ігнорує об’єктивні факти та реальність.

беркелій — штучно синтезований радіоактивний хімічний елемент з актиноїдної групи, позначається символом Bk, має атомний номер 97.

Беркезе — власна назва села в Закарпатській області України, розташованого в Берегівському районі.

Беркезе — власна назва невеликої річки в Закарпатті, лівої притоки річки Боржави, що протікає поблизу однойменного села.

Берингія — історична суходільна ділянка на місці сучасної Берингової протоки, яка в епохи льодовикових періодів, коли рівень Світового океану значно знижувався, з’єднувала Азію (Чукотку) та Північну Америку (Аляску), утворюючи сухопутний міст.

Берингія — палеогеографічна область, що включала цей суходільний міст та прилеглі території сучасних Чукотки, Камчатки та Аляски, яка була природним шляхом для міграції рослин, тварин і людей з однієї частини світу в іншу.

Беримбау — бразильський музичний інструмент ударного типу, що належить до групи ідиофонів; являє собою гнучку дерев’яну палицю (довжиною 1,5–2,5 м) з натягнутим на неї металевим дротом (струною), до якої прикріплена резонувальна порожниста калабаса (гарбуз); звук видобувають ударом дерев’яної палички по струні, а також зміною резонансу за допомогою притискання калабаси до тіла.

Беримбау — традиційний інструмент, що використовується в бразильському бойовому мистецтві та танці капоейра, де його ритм задає динаміку та характер руху учасників.

Бериліоз — захворювання, що виникає внаслідок отруєння берилієм та його сполуками, характеризується переважним ураженням легень (хронічний бериліоз, берилієва легенева гранульоматозна хвороба) та шкіри (гострий бериліоз, берилієвий дерматит).

Хімічний елемент з атомним номером 4, легкий, твердий, сріблясто-сірий лужноземельний метал, що позначається символом Be; використовується як легуюча добавка для міді, алюмінію та інших металів, у ядерній техніці та аерокосмічній промисловості.

1. Технологічний процес насичення поверхні металевих виробів берилієм або створення на них берилієвих покриттів з метою підвищення їхньої корозійної стійкості, твердості або термостійкості.

2. У гірничій справі та металургії — комплекс операцій з виділення берилію з руд або концентратів, його очищення та переробки в металевий берилій або його сплави.