Словник Української Мови
1. Народна назва рослини вербозілля звичайного (Lythrum salicaria) з родини дербенникових, що має довгі суцвіття рожевого кольору та росте на вологих місцях.
2. Рідкісна назва для рослини вербозілля прутоподібного (Lythrum virgatum), схожої на звичайну, але з більш тонким стеблом.
Гальваногліфія — технологічний процес нанесення на поверхню металу рельєфного малюнка, напису або візерунка шляхом гальванопластики, тобто електролітичного осадження металу в формах, що відповідають контуру зображення.
1. Викопування трупа з місця поховання для судово-медичного дослідження, перепоховання або з інших причин, передбачених законом.
2. У археології та палеонтології — вилучення з землі, розкопування останків людини або тварини, що давно поховані.
1. Назва західнослов’янського племені, що в ранньому середньовіччі мешкало на території сучасної північно-східної Німеччини (землі Мекленбург, Бранденбург, Саксонія-Ангальт), історично спорідненого з лютичами та ободритами.
2. Назва групи східнослов’янських племен, відомих у давньоруських літописах також як “веси”, “весь”, що мешкали в районі Білого озера та поширилися на території сучасної Вологодської області Росії, які вважаються предками сучасного фіно-угорського народу вепсів.
1. Скорочена назва гальванічного елемента — пристрою для отримання електричного струму завдяки хімічним реакціям.
2. Розмовна назва гальванічного цеху, ділянки або обладнання для нанесення металевих покриттів електролітичним способом.
3. У технічній термінології — перша частина складних слів, що вказує на зв’язок з електричними явищами, отриманими хімічним шляхом (наприклад, гальванотехніка, гальванопластика).
1. Виснажуватися, втрачати сили, доходити до стану повної втоми.
2. (у техніці, науці) Вичерпуватися, повністю втрачати певні властивості або ресурси (наприклад, про реактиви, родовища корисних копалин).
1. Історична область на заході Німеччини, що входила до складу Північного Рейну-Вестфалії; відома Вестфальським миром 1648 року, який завершив Тридцятирічну війну.
2. Порода великих важких коней, виведена у Вестфалії, відома своєю силою та витривалістю.
3. Стиль меблів, зокрема буфетів та шаф, що вироблялися в регіоні Вестфалія, зазвичай масивних, з різьбленими елементами прикраси.
1. Застаріла назва для людини, яка приносить вісті, повідомлення; вісник, посланець.
2. У давній Русі — назва церковної служби, що відправлялася в ніч перед великими святами (наприклад, перед Різдвом або Богоявленням), під час якої читалися уривки з Євангелія (так звані “вісті” — благовістя).
1. (геогр.) Річка в Україні, права притока Пруту, що протікає територією Івано-Франківської області.
2. (геогр.) Село в Україні, у Богородчанському районі Івано-Франківської області, розташоване на однойменній річці.
1. Повністю вичерпати, спорожнити, зробити порожнім (переважно про ємність, резервуар тощо).
2. Виснажити, повністю витратити сили, ресурси або можливості.
3. У техніці: відкачувати газ або повітря з закритого об’єму для створення розрідження.