Значення
- (Історія) –
Застаріла назва для людини, яка приносить вісті, повідомлення; вісник, посланець.
- (Релігія) –
У давній Русі — назва церковної служби, що відправлялася в ніч перед великими святами (наприклад, перед Різдвом або Богоявленням), під час якої читалися уривки з Євангелія (так звані “вісті” — благовістя).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вестонник, р. вестонника, д. вестонникові, з. вестонника, о. вестонником, м. вестонникові, к. вестоннику