• вечеронька

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “вечора” — приємний, затишний вечір, часто з відтінком романтичності або спокійної, затишної атмосфери.

    2. У народній творчості та пісенній традиції — вечірні посиденьки, гуляння молоді, вечірнє свято (наприклад, “дівчина на вечероньку”).

  • ґеґ

    1. (діал.) Те саме, що ґеґання — невиразна, незрозуміла розмова, белькотіння, лемент.

    2. (діал.) Про людину, яка багато і невиразно говорить; базікало, теревеня.

    3. (діал., рідк.) Про невелику, незначну річ, дрібничку; дурниця.

  • вечерня

    Вечерня — церковна служба, що відбувається ввечері або після обіду в православних та греко-католицьких церквах, одна з частин добового кола богослужіння (разом з повечір’ям, північницею, утренєю та годинами).

    Вечерня — у народному календарі: вечірня пора, присвячена певним обрядам або діям (наприклад, вечерня перед Різдвом — Свята вечеря).

  • гальванопласт

    Гальванопласт — технологічний процес електролітичного осадження товстих шарів металу (зазвичай міді, нікелю або заліза) на провідну модель-матрицю з метою отримання точної металевої копії або міцних покриттів.

    Гальванопласт — металева копія (відтворення) предмета, виготовлена шляхом електролітичного осадження металу на його поверхні з подальшим відокремленням отриманого відбитку.

  • ексимерний

    1. (у фізиці, хімії) Стосовний до ексимера — короткоживучої димерної або гетеродимерної молекули, що існує лише в збудженому електронному стані та розпадається на окремі атоми або молекули при переході в основний стан.

    2. (у техніці, медицині) Стосований до використання ексимерів, зокрема ексимерних лазерів, які генерують випромінювання за рахунок переходів між електронними станами таких молекул (наприклад, аргон-фторидних, криптон-фторидних).

  • вехан

    1. (діал.) Верхівка дерева, верхня частина стовбура з гілками; також — довга жердина, довгий шест.

    2. (діал., перен.) Високий, худорлявий чоловік.

  • гальванопальпація

    Гальванопальпація — медичний діагностичний метод, при якому для виявлення захворювань зубів (переважно карієсу) використовують слабкий електричний струм, що подається на зуб через спеціальний зонд; відчуття болю або поколювання в зубі під дією струму вказує на ураження пульпи.

  • веха

    1. Високий стовп із загостреним кінцем або з поперечиною, що встановлюється для позначення чого-небудь (наприклад, межі, напрямку шляху, траси, місця вимірювань на місцевості).

    2. Переносно: важлива подія, етап, момент у розвитку чого-небудь, що відзначає перехід до нового стану.

    3. Довга жердина, яку використовують при геодезичних, межувальних та інших роботах на місцевості.

  • ексимер

    1. Короткоживуча молекула, що утворюється при збудженні атома або молекули і існує лише в електронно-збудженому стані, а в основному стані швидко дисоціює.

    2. Тип газового лазера, робота якого заснована на використанні випромінювання ексимерних молекул (наприклад, ArF, KrF), що застосовується в мікроелектроніці, хірургії ока та наукових дослідженнях.

  • вех

    1. Водна або болотна багаторічна трав’яниста отруйна рослина родини окружкових з потовщеним кореневищем, порожнистим стеблом і дрібними білими квітками, що зібрані в складні парасольки; цикута (Cicuta virosa).

    2. Рід рослин родини окружкових, до якого належить вех отруйний; цикута (Cicuta).