Вибель — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
-
вибачність
1. Властивість за значенням прикметника “вибачний”; здатність вибачати, прощати образи, провини; поблажливість, милосердя.
2. Застаріле: стан або якість того, що можна вибачити, виправдати; виправданість.
-
гальєго
Гальєго — власна назва річки в Іспанії, лівої притоки Ебро, що протікає через автономну спільноту Арагон.
Гальєго — власна назва іспанського прізвища, поширеного в країнах іспаномовного світу.
-
експансіонізм
Політика держави, спрямована на територіальне, економічне, політичне або культурне розширення, поширення свого впливу на інші країни та народи, часто шляхом завоювань, колонізації або встановлення контролю.
Ідеологія або доктрина, що обґрунтовує та закликає до проведення такої політики розширення.
-
вибачливість
Властивість або якість людини, що полягає в здатності прощати образи, помилки, недоліки інших; схильність до вибачення.
-
гальярда
1. Старовинний парний танець італійського походження зі швидким, стрибкоподібним ритмом, поширений у Європі в XV–XVII століттях.
2. Музичний твір у ритмі та розмірі цього танцю, що виконувався на лютні, клавесині або інструментальним ансамблем.
-
вибачення
1. Дія за значенням дієслова “вибачати” — визнання своєї провини, помилки з проханням про пробачення; також — слова, висловлення, якими вибачаються.
2. Поважна причина, обставина, що виправдовує або вибачає когось, щось; виправдання.
3. (у множині) Формальний вислів, що вживається з метою ввічливості, щоб пом’якшити неприємне враження від сказаного або попередити про можливу незгоду (“при всіх моїх повазі та симпатії…”).
-
експансивність
Властивість або якість бути експансивним; відкритість, щирість, несхованість у прояві почуттів, думок, емоцій.
Схильність до широкого, активного розширення сфери впливу, діяльності, поширення (про явища, процеси, організації тощо).
-
вибалочок
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вибалок” — невеликий виступ, опуклість або випинання на поверхні чогось, часто уживається в розмовній мові.
2. У географії та геоморфології — невеликий вибалок, мисок або опуклий виступ берегової лінії, схилу гори тощо.
-
гальюн
1. Назва найбільшого острова в архіпелазі Гальюн у Баренцевому морі, що належить Норвегії.
2. Назва архіпелагу в Баренцевому морі, що складається з кількох островів, найбільший з яких — Гальюн.
3. (істор., морськ.) Витягнутий наперед трикутний майданчик у носовій частині парусних суден XVII–XIX століть, який використовувався як гальюн (туалет) для матросів, а також для розміщення носової прикраси (княвдигед).
4. (морськ., розм.) Судновий туалет (від назви конструкції, де він спочатку розташовувався).