1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, що входить до складу Калуського району.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки річки Лімниця, що протікає в межах Івано-Франківської області.
Словник Української Мови
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, що входить до складу Калуського району.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки річки Лімниця, що протікає в межах Івано-Франківської області.
1. Дія за значенням дієслова “вибризкувати” — викидання, виштовхування рідини дрібними краплями або струменем під тиском.
2. (у техніці, медицині) Процес нанесення, розпилення або введення рідини (фарби, ліків тощо) за допомогою спеціального пристрою (пістолета-розпилювача, шприца).
3. (переносно, рідко) Емоційне, нестримане виявлення, “виплескування” почуттів, слів (наприклад, гніву, радості).
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “галявина” — невелика галявина, прогалина в лісі, на якій немає дерев.
2. Власна назва (топонім) — часто вживається як назва населених пунктів, місцевостей, лісових урочищ або інших географічних об’єктів (наприклад, село Галявинка).
1. Дія за значенням дієслова “вибривати” — процес виходу, випадання, вилучення чогось із чогось внаслідок вібрації, тряски або сильного руху.
2. (у техніці) Процес обробки деталей, поверхонь або матеріалів за допомогою вібрацій, наприклад, для очищення, полірування, ущільнення або відокремлення.
3. (переносно, рідко) Різке, емоційне виголошення, викрик, “вибух” словами або почуттями.
1. Працівник, який займається відправкою, отриманням або доставкою вантажів, посилок, кореспонденції тощо, а також організацією їх перевезення.
2. Посадовець у деяких установах, організаціях чи підприємствах, відповідальний за діловодство, зокрема за реєстрацію, відправлення та отримання документів.
3. (Істор.) Учасник наукової, дослідницької або військової експедиції.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (застаріле) Дія за значенням дієслова «вибрати»; обрання, вибір когось, чогось або результат такої дії.
1. Власна назва українського сорту картоплі середньораннього дозрівання, виведеного селекціонерами.
2. (заст., рідк.) Те саме, що вибірка — дія за значенням дієслова вибирати; результат такої дії, те, що вибране з-поміж іншого.
1. Відкрита, рівна ділянка серед лісу, поля або в горах, вкрита травою, квітами або чагарниками.
2. Переносно: світла, сонячна, затишна ділянка чого-небудь (наприклад, галявина пам’яті).
1. Той, кого обирають або обрали для виконання певних функцій, обов’язків; представник, делегат (наприклад, обраний народом депутат).
2. У релігійному контексті — той, кого Бог обрав для певної місії або кого вважають особливо відданим вірі; часто стосується старозавітного народу Ізраїлю або, у ширшому сенсі, віруючих.
3. У переносному значенні — той, хто виділяється серед інших своїми якостями, долєю або призначенням; обранець.
4. У ролі власної назви або терміна (з великої літери) — може вживатися як титул, частина офіційної назви організації, зборів або релігійного поняття (наприклад, “Собор обраних”, “Вибраний народу”).
1. (спеціальне) Відправлятися в експедицію, брати участь у науково-дослідній або розвідувальній поїздці (подорожі) з певною метою.
2. (застаріле) Поспішати, квапитися, діяти швидко та енергійно.