1. Який стосується експериментатора, належить йому.
2. Характерний для експериментатора, властивий йому.
3. Призначений для експериментування, пов’язаний з постановкою експериментів.
-
галіматья
1. Безглузда, незв’язка, беззмістна розмова або писанина; нісенітниця, дурниця.
2. (заст.) Сумбур, плутанина, безладдя (у думках, справах).
-
вибій
1. Гірнича виробка, що утворюється в результаті відбійки корисної копалини від масиву; місце безпосередньої видобутку вугілля, руди тощо в шахті, штольні.
2. Військовий термін: заглиблення в ґрунті (наприклад, окоп, щільна траншея), обладнане для ведення вогню та захисту особового складу.
3. Розм. сильний удар, відбиток від удару; син. забоїна.
-
вибіжка
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
2. (діал.) Те саме, що вибійка — дія за значенням вибивати; вибита, утворена ударом або тиском порожнина, заглиблення в чомусь.
-
галілей
1. (астрономія) Одиниця прискорення в системі СГС, що дорівнює 1 сантиметру на секунду в квадраті (1 см/с²); застосовується переважно в геофізиці для вимірювання прискорення вільного падіння.
2. (історія, релігія) Послідовник або прихильник вчення Галілео Галілея, зокрема в контексті конфлікту з католицькою церквою щодо геліоцентричної системи світу.
-
вибігання
1. Дія за значенням дієслова “вибігати” — швидке переміщення когось, чогось назовні або за межі чогось бігом.
2. (спорт.) У легкій атлетиці — початкова фаза розбігу перед стрибком або метанням снаряда, що виконується для набуття швидкості та імпульсу.
3. (техн.) У машинобудуванні — виступ, випукла частина на поверхні деталі, що виходить за її основний контур.
-
експериментаторство
1. Напрям у науці, мистецтві, літературі тощо, що ґрунтується на пошуку нових методів, форм, засобів вираження та характеризується свідомим відходом від усталених традицій і канонів.
2. Практична діяльність, пов’язана з проведенням експериментів, постійним випробуванням нових ідей або методів у певній галузі.
3. Схильність до експериментування як особиста риса характеру; постійне прагнення до нововведень, перевірки гіпотез на практиці.
-
вибіг
1. Дія за значенням дієслова вибігати; швидке переміщення вперед бігом, зазвичай з певного місця або прихованої позиції.
2. (спорт.) Різкий стартовий прискорення, початок бігу з місця або з низького старту для набору швидкості.
3. (військ., спорт.) Короткий біговий відрізок, перебіжка під час пересування переважно пригнувшись або переповзанням для подолання небезпечної зони під уявним або реальним вогнем.
4. (техн.) Частина деталі, валу, осі тощо, що виступає за її основні розміри або межі іншої деталі.
5. (архіт.) Невеликий виступ, винос частини будівлі, конструкції або її елемента за основну лінію фасаду або вертикалі.
-
галіканський
1. Стосовний до галіканства — течії в католицизмі, що відстоювала автономію національної (французької) церкви від папства та обмеження його впливу в світських питаннях.
2. Пов’язаний із Французькою церквою або її особливим статусом та традиціями, що історично склалися.
-
експериментатор
1. Особа, яка займається проведенням експериментів, ставить досліди в науці, техніці, мистецтві або інших галузях.
2. Той, хто схильний до експериментування, шукає нові шляхи, методи або способи діяльності шляхом практичного випробування.