1. Властивість або якість того, що є вигаданим, уявним, нереальним; фантастичність, несправжність.
2. Здатність до вигадування, творчої уяви; винахідливість, фантазія.
-
гамачок
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гамак”: невеликий гамак, підвісне ліжко з міцної тканини або сітки.
2. Розмовна назва гачка для підвішування гамака або інших предметів.
3. У техніці, побуті: невеликий гак, гачок, затискач, що за формою нагадує гамак.
-
вигад
1. (у літературознавстві) Художній твір, зміст якого є продуктом творчої уяви автора, а не відображенням реальних фактів чи подій; художня вигадка, фантазія.
2. (у розмовному мовленні) Вигадана, нереальна подія чи обставина; вимисел, небилиця.
3. (застаріле) Винахід, новий спосіб або засіб для чогось; вигадка.
-
експонат
Предмет, що виставляється для огляду на виставці, в музеї, на конкурсі тощо.
Зразок, одиниця колекції, що має наукову, історичну, художню цінність і представлена в експозиції музею, галереї, виставки.
-
гаматися
1. (діал.) Торкатися, чіпати, зачіпати когось або щось, завдаючи незручностей або неприємностей.
2. (діал., перен.) Втручатися у чиїсь справи, докучати, набридати комусь.
-
вивішування
1. Дія за значенням дієслова “вивішувати” — розміщення, кріплення чогось на висоті або на видимій поверхні для огляду, сушіння, вентиляції тощо.
2. Процес або результат такої дії, зокрема виставлення напоказ, демонстрування чого-небудь (наприклад, прапорів, транспарантів, оголошень).
3. У техніці та будівництві — закріплення конструкції або її частини у висячому положенні, монтаж методом підвішування.
-
вивішник
1. (іст.) Особа, яка займалася вивішуванням (вивіскою) товарів у крамницях або на ринках; той, хто виставляв товари для показу покупцям.
2. (перен., рідк.) Той, хто виставляє щось напоказ, демонструє публічно; той, хто робить щось напоказ.
-
експозиція
1. Розташування, розміщення предметів, експонатів для огляду, демонстрації (наприклад, у музеї, на виставці).
2. У мистецтві — початкова частина художнього твору (зокрема літературного, музичного, кінематографічного), де представлені основні персонажі, обстановка, обставини, що передують розвитку сюжету.
3. У фотографії та кінематографі — кількість світла, що потрапляє на світлочутливий матеріал (плівку, матрицю) за певний час; також результат дії цього світла — ступінь освітленості знімка.
4. У медицині — вплив на організм певних зовнішніх факторів (наприклад, опромінення, холоду, токсинів); також тривалість цього впливу.
5. У архітектурі — орієнтація будівлі чи споруди щодо сторін світла.
6. У техніці — тривалість або режим дії певного процесу (наприклад, експозиція матеріалу під нагріванням).
-
вивітрілість
1. (геологія) Сукупність ознак, що характеризують ступінь вивітрювання гірських порід або мінералів, їх зміну під впливом атмосферних агентів (дощів, вітру, коливань температуру тощо).
2. (переносне) Стан виснаженості, втрати живості, інтелектуальної чи емоційної сили; ознаки такого стану.
-
гамати
1. (діал.) Швидко йти, бігти, поспішати.
2. (діал., перен.) Швидко говорити, базікати.