вигад

1. (у літературознавстві) Художній твір, зміст якого є продуктом творчої уяви автора, а не відображенням реальних фактів чи подій; художня вигадка, фантазія.

2. (у розмовному мовленні) Вигадана, нереальна подія чи обставина; вимисел, небилиця.

3. (застаріле) Винахід, новий спосіб або засіб для чогось; вигадка.

Приклади вживання

Приклад 1:
З таких розповідей я й дізнався про одного вельми короткозорого акробата з Фльоренції, який з’їжджав по линві, натягнутій між вершечком дзвіниці Санта Марія дель Фйоре і лоджією одного з сусідніх будинків; про цікавого чистильника взуття з афінської площі Омонія, який упродовж кожного чищення черевиків устигав прочитати клієнтові щоразу інший вірш невідомою мовою; жінкам ПЕРВЕРЗІЯ 288 подобалось його шовковисте на дотик волосся; про вигад­ ливого музику, що деякий час показувався між Айя-Софією та Блакитною мечеттю в Стамбулі; він виставляв перед собою страшенну безліч більших та менших наповнених водою слоїків і зграбними кістяними паличками вибивав на них мелодії «Турецького маршу», «Малої нічної музики», вступу до Сорокової симфонії та інших Моцартових речей; чомусь усі без винятку звертали увагу на те, що він мав срібний перстень у вигляді риби… Принагідно прошу всіх, кому траплялися чи трапляються подібні штукарі, насамперед вуличні музиканти, запам’ято­ вувати все до найменших подробиць і давати мені знати. Бо Стах Перфецький, якого майже всі на світі мають за самовбивцю-потопельника і який є справжнім автором усіх (не деяких!)
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |