Словник Української Мови
1. Примусове виселення когось із певного місця, країни або приміщення; вигнання, депортація.
2. (мед.) Виведення, видалення з організму шкідливих або зайвих речовин (наприклад, токсинів, продуктів обміну).
3. (заст.) Дія за значенням дієслова «видворити»; також результат такої дії — те, що видворено.
Експіратор — власна назва торгової марки (бренду) медичних виробів, зокрема інгаляторів, призначених для лікування захворювань дихальних шляхів, таких як бронхіальна астма або хронічна обструктивна хвороба легень.
Експіратор — розмовна назва самого інгаляційного пристрою (інгалятора), що випускається під цією торговою маркою.
1. Дія за значенням дієслова видавати; передача, надання чого-небудь (документів, грошей, інформації тощо).
2. Результат такої дії; те, що видано, отримано (наприклад, конкретна партія товару, сума грошей).
3. У комп’ютерній техніці та інформатиці — процес виведення даних із комп’ютера на зовнішній пристрій (принтер, монітор тощо) або результат такого виведення.
1. Філософсько-психологічна позиція, пов’язана з образом Гамлета з трагедії В. Шекспіра, що характеризується глибокими сумнівами, ваганнями, рефлексією та безсиллям перед необхідністю рішучих дій, часто через надмірну аналітичність розуму.
2. У літературознавстві та мистецтві — художній прийом або тип поведінки персонажа, що відтворює внутрішній конфлікт, сумніви та трагічну нездатність до активного втручання в долю, властиві Гамлету.
1. (про майно, кошти) Перейти у власність держави або громади в результаті примусового відчуження без відшкодування або з відшкодуванням.
2. (розм., ірон.) Бути незаконно або нахабно привласненим кимось.
1. Дія за значенням дієслова видати (у 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 значеннях); видавання.
2. Сума грошей, яку витрачено на щось; витрата, витрачання коштів. Часто вживається у множині: видатки.
3. (у множині) Кошти, які витрачаються на певні потреби; витрати.
1. Власна назва: географічний об’єкт (пагорб, гора, височина), який різко виділяється на загальному рельєфі місцевості; характерна орографічна форма.
2. Власна назва: астрономічний об’єкт або деталь поверхні небесного тіла (наприклад, планети), що чітко помітна на загальному фоні.
3. Власна назва: видатний, знаменитий чоловік; людина, яка прославилася в певній галузі (заст., вживається переважно в іронічному чи саркастичному сенсі).
1. Різко, несподівано вдаритися, зіткнутися з чимось, зазнавши удару або пошкодження.
2. Перен. Вступити в конфлікт, посваритися з кимось.
Примусово відібрати майно, землю чи інше матеріальне добро у приватного власника на користь держави або суспільства, зазвичай на підставі спеціального закону або рішення влади.
Позбавити когось володіння чим-небудь, відчужувати насильно (у ширшому значенні).
1. Кошти, які витрачаються на певні потреби; витрати.
2. (у множині) Сума витрачених коштів, витрачання грошей на щось.