Словник Української Мови
Електрозапал — пристрій для підпалювання палива в топках парових котлів, двигунах внутрішнього згоряння тощо, що діє за допомогою електричної іскри або розжареного струмом елемента.
Електрозапал — електричний пристрій для безпосереднього підриву заряду вибухової речовини (електродетонатор).
Жінка, яка займається гартуванням (термічною обробкою) металевих виробів, працівниця гартувального цеху.
Спеціальна піч або інша промислова установка, призначена для проведення процесу гартування (термічного зміцнення) металів.
1. Власна назва українського народного обряду, який є частиною весняного циклу та полягає в закликанні дощів для доброго врожаю; обряд супроводжується співом спеціальних пісень-веснянок (витьохканок) і традиційними діями.
2. Назва конкретного обрядового дійства, що відбувається в певний день (зазвичай у четвер на останньому тижні перед Великоднем, т. зв. “Навський Великдень”) і має на меті прогнати зиму та покликати весну з дощами.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (діал.) Скручена, закручена або звивиста річ; завиток, виток (наприклад, волосся, нитки, дроту).
3. (діал.) Невеликий рулон, згорток чогось м’якого (наприклад, сіна, соломи).
1. Фахівець, який займається гартуванням (термічною обробкою) металевих виробів для надання їм підвищеної твердості та міцності.
2. Робітник, що обслуговує гартувальну піч або інше обладнання для термічного зміцнення металу.
Власна назва процесу, що відбувається в романі “Тигролови” Івана Багряного, коли головний герой Сергій Колодуб навчає ручного тигра Вітупця полювати в природному середовищі, адаптуючи його до життя в дикій природі.
Електрозаклепка — кріпильний виріб (заклепка), призначений для з’єднання деталей шляхом електричного опору, коли струм, що проходить через неї, викликає нагрівання та деформацію для утворення міцного з’єднання.
Електрозаклепка — технологічний процес або спосіб клепання, при якому для нагрівання та деформації заклепки використовується електричний струм.
1. Дія за значенням дієслова «вити»; тривалий, протяжний звук, що нагадує сумний плач або голосіння (про вітер, тварин тощо).
2. Гучний, розпачливий плач, голосіння, скарги.
3. Розмовне, переносне значення: гучний, невдоволений протест, нарікання, скаржіння.
1. Призначений для гартування (термічної обробки металу), що стосується гартування.
2. Такий, що використовується в процесі гартування (наприклад, про гартувальне середовище — олію, воду тощо).
1. Дія за значенням дієслова “витріщати” — широко розплющувати очі, дивитися пильно, з цікавістю або здивуванням.
2. Стан, коли очі широко відкриті, витріщені; вираз обличчя з такими очима.
3. (У переносному значенні) Надмірне, нав’язливе чи нетактовне розглядання когось або чогось; пильне, невідступне спостереження.