Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова «вмазувати» — нанесення, втирання чогось в’язкого, мастилоподібного (мастила, мазі, фарби тощо) на поверхню або в щілину.
2. Результат такої дії — шар, пляма або слід від чогось в’язкого, що було вмазано.
3. (перен., розм.) Лестощі, підлещування, улесливі слова, якими намагаються догодити, вплинути на когось.
1. Патологічний стан, при якому спостерігається опущення шлунка нижче його нормального анатомічного положення, часто внаслідок ослаблення м’язів черевного преса та зв’язок.
2. В медичній термінології — вид висцерального птозу, що характеризується зміщенням дна та великої кривизни шлунка до малого тазу.
1. Дія за значенням дієслова «вмазати» — нанесення, втирання чогось вологи́м, пастоподібним або рідким (наприклад, мастила, фарби, мазі).
2. Рідка або пастоподібна суміш, яку вмазують, втирають у щілини, шви для герметизації, скріплення або ізоляції (наприклад, скляна вмазка у віконній рамці).
3. У розмовній мові — сильний удар, ляпас; також переносно — різка догана, образлива вимова.
Електронавантажувач — це навантажувач (автонавантажувач, автопогрузчик), що приводиться в дію за допомогою одного або декількох електродвигунів, які живляться від акумуляторної батареї.
Вм’ятість — властивість заліза або сталі, що полягає в здатності намагнічуватися під дією зовнішнього магнітного поля та зберігати отриману намагніченість після припинення дії цього поля; залишкова намагніченість.
Пов’язаний з електронами та позитронами, що стосується їхньої спільної взаємодії або процесів, в яких вони беруть участь одночасно.
У фізиці елементарних частинок: що стосується пари частинка-античастинка (електрон та позитрон), зокрема їхнього народження (анігіляції) у фотон або утворення (народження пари) з фотона.
1. Медичний пристрій для ендоскопічного накладання швів або кліпсів у шлунково-кишковому тракті, що використовується в хірургії.
2. Торгова марка (Gastropore) біологічного покриття для лікування опіків та ран, що виготовляється з колагену хряща ската.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (у техніці, металообробці) Локальне утворення заглиблення, вибоїни на поверхні металевого виробу (наприклад, кузова автомобіля) внаслідок удару або місцевого тиску.
Позасистемна одиниця енергії, що дорівнює енергії, яку набуває електрон, пройшовши різницю потенціалів у один вольт у вакуумі; застосовується переважно в атомній та ядерній фізиці.
Позначення: еВ.
Вм’ятинка — зменшувально-пестлива форма від слова “вм’ятина”, що означає невелике заглиблення, вибоїну або слід від удару на поверхні чогось м’якого, що піддається тиску (наприклад, на кузові автомобіля, на меблі, на тілі).
Вм’ятинка — у переносному значенні — невелика, малопомітна пляма, дефект або відхилення від норми (наприклад, вм’ятинка на репутації).