Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова «вмерзати» — процес або результат обмерзання, утворення льоду на поверхні чогось, вкриття кригою.
2. (у техніці, геології) Стан, коли один предмет або шар ґрунту міцно з’єднується з іншим через утворення льоду; вмерзлість.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст., діал.) Дія за значенням дієслова “вмережувати”; процес розмітки, розподілу чогось за міркою, внесення в межі, у певні рамки.
Який стосується нагрівання за допомогою електричної енергії, призначений для такого нагрівання.
Який працює на електричній енергії та використовується для нагрівання чого-небудь (про прилади, пристрої тощо).
Гастрорафіотом — спеціалізований медичний інструмент, призначений для хірургічного розтину шлунка та накладання швів на його стінку.
1. Дія за значенням дієслова “вмеблювати” — обладнання приміщення меблями, меблювання.
2. Результат такої дії — набір меблів, якими обладнано приміщення; меблівка, меблювання.
Електронагрів — процес перетворення електричної енергії на теплову з метою підвищення температури об’єкта або середовища.
Електронагрів — технологія, пристрій або система, призначені для нагрівання за допомогою електричного струму (наприклад, побутовий електронагрівач, промислова піч електронагріву).
1. Дія за значенням дієслова “вмащувати” — нанесення, втирання мастила, мазі, олії чи іншої жирної речовини на поверхню чогось або всередину чогось для змащення, змочування, лікування тощо.
2. Результат такої дії — шар, пляма або кількість мастила, мазі, що були нанесені.
Метод рентгенологічного дослідження шлунка та дванадцятипалої кишки з використанням контрастної речовини (зазвичай сульфату барію) для візуалізації їх внутрішньої будови, контурів, перистальтики та евакуаторної функції.
1. Той, хто займається вмазуванням — нанесенням мастила, мазі, рідкого розчину тощо на поверхню чогось.
2. Рідкісне, застаріле позначення людини, яка підлещується, угоджує комусь, догоджає лестощами або низькопоклонством.
1. Розділ навігації, що вивчає та застосовує методи й технічні засоби для визначення місцеположення та керування рухом об’єктів (суден, літаків, космічних апаратів тощо) за допомогою радіотехнічних, радіоелектронних та супутникових пристроїв (наприклад, радіопеленгаторів, радарів, GPS).
2. Практична діяльність із водіння та керування транспортними засобами з використанням електронних навігаційних систем і приладів.