Пристрій для нагрівання води, що використовується в системах гарячого водопостачання, опалення або для побутових потреб.
Побутовий електроприлад або газовий пристрій для нагрівання та забезпечення гарячою водою.
-
гаякол
Гаякол — рідкісна власна назва, що може стосуватися конкретної особи (прізвище, псевдонім) або географічного об’єкта (наприклад, невеликого населеного пункту, місцевості), походження якої часто пов’язане з іспаномовними країнами.
Гаякол — технічна назва (термін) для гваяколу (guaiacol) — органічної сполуки, похідної фенолу, що використовується в харчовій промисловості (як ароматизатор) та фармацевтиці.
-
водомісткість
Властивість або здатність чого-небудь (резервуара, ґрунту, рослини тощо) вбирати та утримувати певну кількість вологи або води.
Кількість води, яку може вмістити або утримати певний об’єкт, матеріал або система.
-
електропобутовий
1. Який стосується побутових електричних приладів, призначений для домашнього використання та працює від електричної мережі.
2. Який відноситься до галузі виробництва або торгівлі побутовою електричною технікою.
-
водомірник
1. Пристрій для вимірювання кількості води, що проходить через водопровідну трубу; водолічильник, водомір.
2. Рідкісне: спеціаліст, який займається вимірюванням витрати води у водотоках (річках, каналах).
-
гаюїнофір
Гаюїнофір — власна назва мінералу, різновиду польового шпату, названого на честь французького мінералога Рене Жюста Гаюї.
-
водомір
1. Пристрій для вимірювання об’єму або витрати води, що проходить по трубопроводу, каналу тощо; лічильник води.
2. Судно, спеціально обладнане для проведення гідрологічних досліджень і вимірювань у водоймах.
3. Застаріла назва рівня води у річці, озері; водомірна рейка.
-
електропневмотахографія
Метод дослідження дихання, що полягає в реєстрації об’ємної швидкості повітряного потоку та його параметрів за допомогою спеціального приладу — пневмотахографа, з подальшим перетворенням цих даних в електричні сигнали для графічного відображення.
-
гаюїн
1. Мінерал класу силікатів, рідкісний різновид скаполіту синього або блакитного кольору, що використовується як дорогоцінне каміння для прикрас.
2. Власна назва (ім’я) французького вченого Рене Жюста Гаюї (1743–1822), засновника сучасної кристалографії та мінералогії, на чию честь названо мінерал.
-
водомороз
1. (у народній творчості) Фантастична істота, дух води, що, за повір’ями, може заморозити воду або викликати мороз біля водоймищ; рідше — уособлення морозу, пов’язане з водою.
2. (у літературі) Поетичний образ або літературний персонаж, що втілює силу морозу над водою (наприклад, у казках, віршах).