1. (у фізиці, хімії) Який має позитивний електричний заряд; властивий позитивно зарядженій частинці або тілу.
2. (у хімії) Про хімічний елемент: що має властивість віддавати електрони, утворюючи позитивні іони; характерний для металів.
Словник Української Мови
1. (у фізиці, хімії) Який має позитивний електричний заряд; властивий позитивно зарядженій частинці або тілу.
2. (у хімії) Про хімічний елемент: що має властивість віддавати електрони, утворюючи позитивні іони; характерний для металів.
Властивість матеріалу, виробу або конструкції не пропускати воду, бути непроникним для води.
У техніці — показник, що характеризує ступінь захищеності об’єкта (наприклад, корпусу приладу) від проникнення води під певним тиском протягом заданого часу.
1. (діал.) Повільне, нерішуче ходіння без певної мети; блукання, маняння.
2. (перен.) Марнування, витрачання часу даремно; затримка, зволікання.
3. (техн., заст.) Процес обробки металевих виробів напилком для видалення задирок і надання рівної поверхні; опилювання.
1. Фізична характеристика гірських порід, ґрунтів або будівельних матеріалів, що виражає ступінь заповнення їх пор та пустот водою; відношення об’єму води в зразку до об’єму його пор.
2. У гідрогеології та інженерній геології — показник, що визначає кількість води в насиченому водою шарі породи або ґрунту, часто виражається у відсотках від загального об’єму.
1. (геологія, ґрунтознавство) Вміст води в порах ґрунту, гірської породи або іншого пористого матеріалу, що виражається у відсотках від загального об’єму пор.
2. (техніка, будівництво) Процес насичення матеріалу (наприклад, бетону, цегли, деревини) водою, що призводить до збільшення його вологості.
3. (сільське господарство, меліорація) Забезпечення достатнього вмісту вологи в ґрунті, зволоження до стану, близького до повної вологоємності.
Пов’язаний з пожежами, що виникають через несправності або порушення правил експлуатації електроустановок, електропроводки, електроприладів.
1. Процес наповнення водою резервуара, басейну, водоймища або іншого об’єкта, призначеного для зберігання або накопичення води.
2. Технічний термін, що позначає стан заповненості водою системи, ємності чи русла (наприклад, водонаповнення гідротехнічної споруди, трубопроводу).
3. У гідрології — період або фаза річного гідрологічного циклу, коли водойма (річка, озеро, водосховище) набирає максимальний об’єм води, зазвичай після танення снігу або в результаті тривалих дощів.
1. Жінка або дівчина, яка є громадянкою або мешканкою Кооперативної Республіки Гаяна, держави на північному сході Південної Америки.
2. Представниця основного або одного з корінних народів Гаяни.
3. Розмовна назва птаха з родини тиранових (Pitangus sulphuratus), поширеного в Центральній та Південній Америці, у тому числі в Гаяні; також відомого як “бієнтевієхо” або “великий кисак”.
Пристрій для нагрівання води, що використовується в побутових або промислових системах гарячого водопостачання та опалення.
Бойлер, електричний, газовий або інший апарат, призначений для отримання гарячої води шляхом нагрівання холодної води, що міститься в його резервуарі.
Який стосується електричного повітря — гіпотетичного середовища або носія, що, за деякими застарілими фізичними уявленнями, заповнював простір і був пов’язаний з поширенням електричних явищ.
Який поєднує в собі принципи або властивості електрики та пневматики (наприклад, про електроповітряний привід).