Словник Української Мови
1. Фізична властивість матеріалів (наприклад, будівельних, текстильних, ґрунтів) поглинати та утримувати в собі воду при контакті з нею; кількісна характеристика цієї здатності, що виражається у відсотках від маси сухого матеріалу.
2. Процес всмоктування, поглинання води чим-небудь (наприклад, ґрунтом, рослиною, губкою).
Електропоїзд — багатовагонний моторвагонний рухомий склад залізничного транспорту, що призначений для перевезення пасажирів та приводиться в рух електродвигунами, які отримують енергію від контактної мережі через струмоприймач.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гай” — невеликий гай, гаївка, гаєчок.
2. Народна назва кількох видів дрібних горобцеподібних птахів роду синиць (родина Синицеві), що часто мешкають у листяних та мішаних лісах (гаях), зокрема чорноголова гаїчка (Poecile palustris) та болотяна гаїчка (Poecile montana).
3. Рідкісне діалектне позначення жіночої особи, пов’язаної з лісом (гаєм), наприклад, лісовички, русалки.
Властивість матеріалів, речовин або ґрунтів поглинати та утримувати в собі воду (вологу), що зазвичай виражається у відсотках від маси або об’єму сухого зразка.
Електропошук — власна назва українського інтернет-порталу та пошукової системи, створеної для пошуку інформації в мережі Інтернет українською мовою.
Властивість рідини чи газу легко змінювати свою форму під дією зовнішніх сил і обтікати перешкоди; здатність до течії.
У переносному значенні: плавність, безперервність, текучість (наприклад, рухів, ліній, мелодії).
1. Стосується Гаїті, держави на однойменному острові в Карибському морі, або її населення.
2. Належний гаїтянцям, створений ними, характерний для них.
3. Стосується гаїтянської креольської мови, що поширена в Гаїті.
1. (у міфології) Фантастична істота, що вміє плавати під водою або жити у воді; водяник, водяний дух.
2. (переносно, рідко) Той, хто добре плаває, майстер плавання; плавець.
Електропотяг — залізничний склад (потяг), що рухається за допомогою електроенергії, яка надходить від зовнішньої контактної мережі через струмоприймач або від акумуляторних батарей.
Електропотяг — пасажирський поїзд міського, приміського або міжміського сполучення, що складається з моторних вагонів, живиться від контактної мережі та призначений для перевезення людей.
1. Здатність тіла (судна, плавзасобу) триматися на поверхні води та пересуватися по ній; морехідність, плавучість.
2. (у техніці) Сукупність характеристик, що визначають здатність плавзасобу (судна, гідролітака тощо) безпечно пересуватися та виконувати завдання на воді.