Словник Української Мови
1. Технічний процес підйому води з нижчого рівня на вищий за допомогою спеціальних пристроїв (насосів, гідравлічних машин, черпаків тощо) для водопостачання, зрошення, осушення або інших технологічних потреб.
2. Сукупність споруд та обладнання (насосні станції, гідротехнічні пристрої), призначених для здійснення такого підйому води.
1. Мешканець або громадянин Гватемали, держави в Центральній Америці.
2. Представник основного населення Гватемали, що належить до індіанських народів або має змішане (метисне) походження.
1. Сукупність електричних проводів, кабелів, їх кріплень та захисних конструкцій, призначених для передавання та розподілу електричної енергії в будівлях, спорудах або технічних пристроях.
2. Процес робіт з монтажу та прокладання електричних проводів.
Водопідготовлення — комплекс технологічних процесів обробки води, спрямованих на приведення її якості у відповідність до вимог споживача (промислового підприємства, комунального господарства тощо).
Водопідготовлення — галузь техніки та технології, що займається розробкою та впровадженням методів і засобів для здійснення таких процесів обробки води.
1. Гідротехнічна споруда у вигляді труби або каналу для скидання води з водосховища, ставка тощо, що регулюється спеціальними затворами.
2. Відвір у греблі, шлюзі або іншій гідротехнічній споруді, через який скидається надлишкова вода.
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну місцевість або заняття предків.
2. У технічній термінології (переважно в архітектурі та будівництві) — невеликий виступ, ребро або декоративний елемент на поверхні каменю, цеглини або іншого матеріалу, що утворюється в результаті обробки.
3. У гірничій справі та геології — невеликий уламок гірської породи або руди, що відколовся від основного масиву.
Електроприлад — пристрій, призначений для виконання певної роботи (корисної дії) за рахунок споживання електричної енергії.
Електроприлад — побутова техніка, що працює від електрики (наприклад, праска, чайник, пилосос).
1. Фізична властивість матеріалу, ґрунту або гірської породи пропускати через себе воду під дією гравітаційних або капілярних сил; здатність до проникнення води.
2. (У техніці та будівництві) Показник, що характеризує ступінь проникнення води в матеріал або через нього за певних умов, часто виражений у відповідних одиницях вимірювання.
Властивість матеріалів, ґрунтів або гірських порід пропускати через себе воду під дією гравітаційних або гідродинамічних сил; здатність до проникнення води.
У гідрогеології та інженерній геології — кількісна характеристика цієї властивості, що виражається коефіцієнтом фільтрації.
Електроприймач — пристрій, апарат, механізм або установка, призначені для перетворення електричної енергії на інші види енергії (механічну, теплову, світлову тощо) або для виконання певної роботи за рахунок споживання електричного струму.
Електроприймач — будь-який споживач електричної енергії в електричній мережі, що є її кінцевим ланцюгом (наприклад, електродвигун, нагрівальний елемент, освітлювальна лампа).