• вокатив

    1. В граматиці: відмінок, що виражає звертання до когось або чогось; кличний відмінок.

    2. Форма цього відмінка, слово в такій формі.

  • ге-шаньминь

    1. Китайський термін (合上门), що дослівно означає “закрити двері”, у переносному значенні — припинити діяльність, закрити проект або організацію, згорнути роботу.

    2. У сучасному інтернет-сленгу (особливо в китайськомовному середовищі) — іронічне позначення ситуації, коли вебсайт, форум, соціальна спільнота або онлайн-платформа припиняють існування через цензуру, політичний тиск, фінансові проблеми або інші причини.

  • вокар

    Вокар — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (до 2020 року — у Рожнятівському районі).

  • електрорізальник

    Електрорізальник — робітник, який займається різанням металів за допомогою спеціального електромеханічного обладнання (наприклад, електрорізальних машин, апаратів для повітряно-дугового різання).

    Електрорізальник — спеціалізований ручний або стаціонарний електроінструмент, призначений для різання (розкрою) різних матеріалів (металу, кераміки, каменю) за допомогою електричного приводу та відповідного ріжучого диска або стрічки.

  • вокалістка

    1. Жінка, яка професійно займається співом, виконує вокальні партії в музичних творах, ансамблях, групах або оркестрах.

    2. Співачка, яка є постійною учасницею певного музичного колективу (гурту, ансамблю, хору тощо).

  • вокаліст

    1. Співак, артист, що виконує вокальні партії у музичних творах, ансамблях, групах тощо.

    2. Музикант, який спеціалізується на вокальному мистецтві, володіє професійною технікою співу.

  • ге

    1. Назва літери «г» в українському алфавіті.

    2. Скорочене позначення одиниці вимірювання прискорення вільного падіння — «g» (від англ. gravity).

    3. У хімії: символ для позначення елементу германію (Ge).

  • електрорушійний

    Який створює рушійну (рушальну) силу за допомогою електрики; призначений для приведення в рух за рахунок електричної енергії.

  • вокалізм

    1. Система голосних звуків (гласних) певної мови, діалекту або групи споріднених мов, що розглядається з точки зору їх кількості, якості, функцій та взаємозв’язків.

    2. (У музикознавстві) Вокальне мистецтво; сукупність засобів вокальної виразності, а також розділ музичної науки, що його вивчає.

    3. (У поетиці) Особливості голосного складу вірша, його звукова організація за допомогою голосних звуків.

  • гдась

    1. (діал.) Те саме, що десь — у невизначеному місці, де-небудь.

    2. (діал.) Те саме, що колись — у невизначеному часі, коли-небудь.