1. (у хімії) що стосується гексару, властивий гексару; що містить гексар.
2. (у техніці) що має форму гексару або призначений для роботи з гексаром (шестигранником).
Словник Української Мови
1. (у хімії) що стосується гексару, властивий гексару; що містить гексар.
2. (у техніці) що має форму гексару або призначений для роботи з гексаром (шестигранником).
Геометрична фігура (багатокутник), що має вісім сторін та вісім кутів.
Властивість або стан, що характеризується повторенням або збільшенням у вісім разів; відношення, у якому одна величина перевищує іншу у вісім разів.
У математиці та техніці — коефіцієнт, що дорівнює восьми; вісім одиниць чогось, розглянутих як єдине ціле.
У переносному значенні — надзвичайна міра інтенсивності, сили або частоти певної дії або явища.
Учень восьмого класу середнього навчального закладу.
Філософська концепція, що розглядає складні явища як суму простих, неподільних елементів (елементарних відчуттів, частинок тощо) і вважає завданням науки їх виявлення та опис зв’язків між ними.
Напрям у мистецтві (переважно живопису) початку XX століття, що ґрунтувався на використанні найпростіших геометричних форм (елементів) як основи композиції.
1. Шестистворчатий живописний, різьблений або графічний твір, об’єднаний єдиним задумом, композицією або сюжетом, де кожна частина є самостійним цілим, але разом вони утворюють завершений ансамбль.
2. У давньогрецькій та давньоримській культурі — шість пов’язаних між собою літературних творів (наприклад, поем), що утворюють єдиний цикл.
3. Рідко вживана назва для будь-якого твору мистецтва або літератури, що складається з шести взаємопов’язаних частин.
Властивість або характеристика чогось, що складається з восьми знаків (цифр, літер, символів).
У математиці та інформатиці — характеристика числа, коду або послідовності, яка має довжину у вісім символів.
1. Назва науково-популярного фізико-математичного журналу для молоді, який видається в Україні з 1997 року.
2. У філософії та історії науки — умовна назва праці давньогрецького філософа Евкліда «Στοιχεῖα» (лат. «Elementa»), в якій систематизовано основи античної математики, зокрема геометрії (евклідова геометрія).
1. (У генетиці, біології) Який має шість повних наборів хромосом (гексаплоїд) у соматичних клітинах; властивий такій клітині чи організму.
1. Представник покоління української інтелігенції, чия активна громадська та творча діяльність припала на 80-ті роки ХХ століття, особливо в контексті відродження національної свідомості, боротьби за незалежність та демократизацію суспільства в УРСР.
2. У ширшому значенні — людина, яка народилася або сформувалася як особистість у 80-х роках певного століття (зазвичай ХХ), що має характерні для цієї епохи погляди, смаки та цінності.