1. (У генетиці, біології) Який має шість повних наборів хромосом (гексаплоїд) у соматичних клітинах; властивий такій клітині чи організму.
гексаплоїдний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. (У генетиці, біології) Який має шість повних наборів хромосом (гексаплоїд) у соматичних клітинах; властивий такій клітині чи організму.
Відсутні