Одиниця вимірювання довжини в метричній системі, що дорівнює ста метрам (100 м).
-
вродливиця
вродливиця — жінка або дівчина надзвичайної, витонченої краси; красуня.
-
вродливець
1. (рідко) Той, хто має вродливу, привабливу зовнішність; красен, красень.
2. (переносно, заст.) Про щось дуже гарне, чудове, прекрасне (про явище природи, твір мистецтва тощо).
-
елімінувальний
1. (у хімії) Такий, що стосується елімінування — реакції відщеплення, при якій з молекули органічної сполуки видаляються атоми або групи атомів без заміни на інші, що призводить до утворення кратних зв’язків або нових циклічних структур.
2. (у біології, медицині) Пов’язаний з елімінацією — видаленням, виведенням або знищенням чого-небудь з організму (наприклад, токсинів, збудників хвороби, клітин).
3. (у загальному вживанні) Призначений для усунення, виключення або ліквідації чого-небудь; той, що виключає.
-
гектолітр
Метрична одиниця вимірювання об’єму рідин і сипких тіл, що дорівнює ста літрам (1 гл = 100 л).
-
вродини
1. (заст., діал.) Народження дитини, пологи; час, коли жінка народжує.
2. (перен., рідко) Початок чогось, зародження, виникнення (наприклад, нового явища, ідеї).
-
вродженість
Вродженість — властивість, яка є природженою, притаманна людині або живій істоті від народження.
Вродженість — схильність, здібність або якість, що передається спадково, є вродженою.
-
еліміновність
1. (лінгвістика) Властивість звука, морфеми або іншої мовної одиниці бути елімінованою, тобто випадати, зникати у певних фонетичних або морфологічних позиціях у процесі мовної еволюції або в конкретній мовній системі.
2. (математика, логіка) Властивість бути таким, що підлягає виключенню, усуненню з рівняння, системи, формули або логічного виразу внаслідок певних операцій (елімінації).
-
вродження
Вродження — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
гектокотилізований
1. (Про щупальце головоногих молюсків) Таке, що перетворилося на гектокотиль — спеціалізований орган для зберігання та перенесення сперматофорів під час розмноження.
2. (Переносно, рідко) Таке, що набуло спеціалізованої, незвичної форми або функції, за аналогією з біологічним терміном.