Словник Української Мови
1. Стосунковий до еманації (у філософії, теології) — походження світу шляхом витікання, випромінювання з єдиної першооснови (Бога, Абсолюту).
2. Стосунковий до еманації (у фізиці, хімії) — виділення, випромінювання певних речовин (наприклад, радону) або частинок.
3. Стосунковий до еманації (у містиці, езотериці) — поширення певних тонких енергій або сил.
1. Транспортний засіб, здатний пересуватися по бездоріжжю, снігу, болоту та інших важкопрохідних ділянках місцевості завдяки особливій конструкції ходової частини (гусеничній, колісно-гусеничній, шнековій тощо).
2. Розм. Про людину або тварину, які багато пересуваються, відвідують різні місця, знаходяться скрізь.
гельмінт — паразитичний черв, що викликає гельмінтози у людини, тварин і рослин; до гельмінтів належать, зокрема, аскариди, сосальщики, стрічкові черви та інші.
1. Рідкісний варіант написання власної назви села Всого в Україні, зокрема колишньої назви села Вільшана у Черкаській області.
2. У лінгвістиці — термін для позначення форми родового відмінка однини середнього роду займенника “весь” або прислівника “всього”, що використовується в контексті аналізу мовних форм.
1. У філософії, особливо в неоплатонізмі — вторинна сутність, що безпосередньо витікає (випромінюється) з першоджерела (Єдиного, Бога, Абсолюту), зберігаючи з ним сутнісну єдність, але маючи менший ступінь досконалості.
2. У релігійно-містичних вченнях — прояв, вияв або іпостась божественної сутності в нижчому порядку буття.
3. У переносному значенні — щось (часто абстрактне: ідея, якість, явище), що природно випливає або походить з певного джерела, є його продовженням або наслідком.
1. Дія за значенням дієслова «всувати»; вставлення, всування чогось у щось.
2. (у техніці) Конструктивний елемент або деталь, призначена для з’єднання частин механізму, що вставляється в іншу деталь.
1. Жінка або дівчина, яка вступає кудись, стає членом якоїсь організації, установи, навчального закладу тощо.
2. У контексті вступу до вищого навчального закладу — абітурієнтка, особа, яка складає вступні іспити або подає документи для зарахування.
3. Заст. Новачка, послушниця в монастирі, яка ще не дала обітниць.
1. Стосований до Гельмпорту — селища міського типу в Україні, що входить до складу Білгород-Дністровської міської громади Одеської області.
2. Стосований до гельмпортів — спеціальних портових споруд або причалів, призначених для обслуговування, ремонту та відстою плавзасобів (наприклад, гельмпортові крани, гельмпортова інфраструктура).
1. (реліг.) У юдаїзмі — ритуально чиста їжа, яка відповідає вимогам кашруту; кошерна їжа.
2. (перен., розм.) Щось справжнє, автентичне, що не викликає сумнівів у своїй якості або походженні.
1. Особа, яка вступає кудись, стає членом якоїсь організації, установи, колективу.
2. Той, хто подає документи для вступу до вищого чи середнього спеціального навчального закладу; абітурієнт.