еманант

Значення

1. (Філософія) –

   У філософії, особливо в неоплатонізмі — вторинна сутність, що безпосередньо витікає (випромінюється) з першоджерела (Єдиного, Бога, Абсолюту), зберігаючи з ним сутнісну єдність, але маючи менший ступінь досконалості.

2. (Релігія) –

   У релігійно-містичних вченнях — прояв, вияв або іпостась божественної сутності в нижчому порядку буття.

3. (Лінгвістика) –

   У переносному значенні — щось (часто абстрактне: ідея, якість, явище), що природно випливає або походить з певного джерела, є його продовженням або наслідком.

Правопис та відмінювання