Словник Української Мови
1. Грошова сума, яку платять за звільнення з полону, рабства або іншої форми несвободи.
2. Історично — грошовий внесок або податок, який сплачувався державі за право монопольної торгівлі певними товарами (наприклад, сіллю, горілкою) або збирання митних зборів.
3. У переносному значенні — дуже висока, надмірна ціна, яку доводиться заплатити за щось.
1. Пов’язаний з одночасною взаємодією енергетичних та інформаційних потоків, процесів або структур, що розглядаються як єдине ціле.
2. Стосунний до концепцій, що описують невід’ємний зв’язок між енергією та інформацією як фундаментальними аспектами будови та функціонування живого організму, системи або Всесвіту.
3. Характерний для підходів у альтернативній медицині, езотериці або паранауці, де стан людини чи об’єкта пояснюється балансом або якістю специфічних енергоінформаційних полів.
1. Дія за значенням дієслова “відкріплювати”; процес від’єднання, відчіплення, звільнення від кріплення чи з’єднання з чимось.
2. У техніці, механізмі, конструкції — стан або результат такої дії, коли елемент більше не закріплений на своєму місці.
3. Переносно — процес звільнення від певних обов’язків, залежності чи підпорядкування.
Гендерсоніоз — медичний термін, що позначає рідкісне генетичне захворювання, пов’язане з мутацією гена GNAS, яке характеризується резистентністю тканин до гормонів, що регулюють рівень кальцію та фосфатів в організмі.
Гендерсоніоз — узагальнена назва для станів, відомих як псевдогіпопаратиреоз типу 1a та псевдопсевдогіпопаратиреоз, що проявляються низькорослістю, округлим обличчям, укороченням кісток кистей та ступнів і часто супроводжуються розумовою відсталістю.
1. Дія за значенням дієслова “відкріпити” — усунення кріплення, звільнення від того, що було прикріплено, закріплено або приєднано.
2. (спец., залізн.) Операція відчеплення вагонів або локомотива від складу поїзда, а також місце, де така операція здійснюється.
3. (перен., розм.) Віддалення, усунення когось від певних обов’язків, справ, посади; звільнення від якоїсь участі.
1. Дія за значенням дієслова “відкручувати”; зняття, відгвинчування чогось шляхом обертання проти годинникової стрілки.
2. Перен. Навмисне уповільнення, затримка або саботаж процесу, роботи з метою уникнення її виконання або завершення.
3. У техніці та механіці: процес зняття деталі, вузла або елемента конструкції шляхом її обертання відносно різьби або осі кріплення.
1. (у складних назвах) Пов’язаний з енергетикою та зрошувальними системами водопостачання, що стосується одночасно виробництва енергії та зрошення сільськогосподарських угідь.
2. (у спеціальній термінології) Стосований до комплексних гідротехнічних споруд (каналів, водосховищ, гідровузлів), призначених одночасно для виробництва електроенергії та для потреб штучного зрошення.
1. Дія за значенням дієслова “відкрутити”; механічне обертання деталі, елемента (наприклад, гайки, кришки) у зворотний бік для її зняття або послаблення кріплення.
2. Технологічна операція в промисловості, зокрема нафтогазовій, що полягає у роз’єднанні різьбових з’єднань бурильних труб або іншого обладнання під час ремонту свердловини, видобутку чи профілактики.
1. Стосується гендеру — соціальної, культурної та психологічної характеристики особистості, що визначає її соціальну поведінку, ролі, ідентичність та взаємодію в суспільстві, відмінної від біологічної статі.
2. Пов’язаний із суспільними, культурними та політичними аспектами розрізнення, сприйняття та взаємодії між людьми, що ґрунтується на їхній гендерній ідентичності та ролях.
3. Характерний для досліджень, концепцій або політик, що вивчають або враховують соціальні відмінності між жінками та чоловіками (гендерні студії, гендерна політика).
1. Дія за значенням дієслова “відкрутити”; обертання рухомої частини чогось (наприклад, гвинта, гайки, кришки) у бік, протилежний до закручування, з метою її зняття або послаблення кріплення.
2. Розмовна назва інструменту (звичайно гайкового ключа), призначеного для відкручування гайок, болтів, вентилів тощо.
3. У техніці, зокрема в нафтогазовій промисловості — операція з’єднання або роз’єднання різьбових частин бурильних, обсадних та інших труб за допомогою механізованого ключа.
4. Розмовне, часто іронічне або несхвальне позначення некоректного, незаконного способу вирішення питання, отримання чогось шляхом обходу правил, давання хабаря тощо (наприклад, “відкрутка справи”, “відкрутка показників”).