Словник Української Мови
1. Вища посадова особа в системі органів прокуратури, яка очолює Генеральну прокуратуру України, здійснює керівництво її діяльністю та несе відповідальність за стан законності в державі.
2. Історична посада в Російській імперії, заснована Петром I у 1722 році, керівник Сенату та наглядач за дотриманням законів у діяльності державних органів.
1. Дія за значенням дієслова «відмахувати» — різкими, широкими рухами відганяти когось або щось, відштовхувати, відпихати.
2. Розмовне. Ухилення, ухиляння від чого-небудь, відмовляння, небажання щось робити або визнавати.
Пов’язаний із збереженням енергії, спрямований на зменшення її споживання.
Такий, що ефективно використовує паливо, електроенергію або інші енергоносії, маючи високу енергетичну ефективність (про техніку, технології, будівлі тощо).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
Військове звання вищого інженерного складу в арміях деяких країн (зокрема, в СРСР у 1971-1984 роках), що відповідало загальновійськовому званню генерал-полковника.
1. Дія за значенням дієслова “відмазувати(ся)”; процес або спроба уникнення відповідальності, виправдання своїх вчинків або провини шляхом хитрощів, нещирих пояснень або брехні.
2. Розм. Нерідко вживається у значенні невдалої, незграбної або очевидно брехливої спроби виправдатися, що лише більше компрометує того, хто намагається уникнути відповідальності.
Комплекс технічних, технологічних, організаційних та економічних заходів, спрямованих на раціональне та ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення їх споживання без зниження якості функціонування систем та рівня комфорту.
Галузь знань та практичної діяльності, що вивчає та впроваджує методи, технології та політику ефективного використання енергії.
Військове звання вищого офіцерського складу в арміях низки країн, що зазвичай є третім за старшинством після генерала армії (або аналогічного) та маршала, але вище за звання генерал-лейтенанта.
Особа, яка має це військове звання.
1. (від дієслова “відмагати”) — рідкісне, застаріле: дія за значенням “відмагати”; відстоювання, захист чогось, боротьба за щось.
2. (від дієслова “відмагатися”) — рідкісне, застаріле: дія за значенням “відмагатися”; звільнення, рятування від чогось, одужання після хвороби, виснаження.
Відмага — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.