генерал-прокурор

[ɦɛnɛrɑl-prokuror] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Вища посадова особа в системі органів прокуратури, яка очолює Генеральну прокуратуру України, здійснює керівництво її діяльністю та несе відповідальність за стан законності в державі.

  2. (Історія) –

    Історична посада в Російській імперії, заснована Петром I у 1722 році, керівник Сенату та наглядач за дотриманням законів у діяльності державних органів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. генерал-прокурор, р. генерал-прокурора, д. генерал-прокуророві, з. генерал-прокурора, о. генерал-прокурором, м. генерал-прокурорі, к. генерал-прокуроре

Більше записів