генерал-прокурор

1. Вища посадова особа в системі органів прокуратури, яка очолює Генеральну прокуратуру України, здійснює керівництво її діяльністю та несе відповідальність за стан законності в державі.

2. Історична посада в Російській імперії, заснована Петром I у 1722 році, керівник Сенату та наглядач за дотриманням законів у діяльності державних органів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |