Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “відставляти”; переміщення чогось убік, на певну відстань від чогось іншого або в інше положення.
2. (у техніці, механізмі) Регулювання, установка певного елемента (наприклад, важеля, засувки, заслінки) у потрібне фіксоване положення.
1. Уявна лінія на поверхні Землі, що розташована на рівній відстані від географічних полюсів і ділить планету на Північну та Південну півкулі; екватор.
2. У астрономії та геодезії — великий круг небесної сфери або іншого астрономічного тіла, площина якого перпендикулярна до осі обертання цього тіла.
1. Офіційне звільнення з посади, служби або збройних сил, що зазвичай відбувається за власним бажанням, за станом здоров’я або у зв’язку з досягненням встановленого віку.
2. Документ (наказ, розпорядження), яким оформляється таке звільнення.
3. У переносному значенні — відхід від активної діяльності, участі в чому-небудь; стан після такого відходу.
Загальна назва захворювань тонкого кишечника різного походження, що характеризуються порушенням його функцій без чітко виражених структурних змін.
У клінічній практиці — термін, що часто вживається в складних діагностичних словосполученнях для позначення патології кишечника, наприклад: глютенова ентеропатія (целіакія), ексудативна ентеропатія.
1. Дія за значенням дієслова «відставати»; перебування позаду когось, чогось у русі, розвитку, навчанні тощо.
2. Стан того, хто або що відстає; розрив, проміжок у часі, просторі, рівні розвитку між кимось, чимось.
3. Те, що не відповідає сучасному рівню, вимогам; застарілість, консерватизм у поглядах, методах роботи.
1. Стосунний до геодинаміки, властивий їй; пов’язаний із вивченням сил і процесів, що зумовлюють рухи та деформації земної кори та мантії.
2. Пов’язаний із силами, що викликають рух мас у надрах Землі та впливають на її внутрішню будову та поверхневі процеси (наприклад, тектоніку, вулканізм, землетруси).
3. Характерний для динамічних процесів, що відбуваються в надрах планети (наприклад, геодинамічний режим, геодинамічна активність).
1. Стосовний до ентеролітів — каменів, що утворюються в кишечнику тварин або людини.
2. Складений з ентеролітів або містить їх.
1. Відстава — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
1. Церковний обряд, що завершує похорон, під час якого священик співає молитви за померлого, проводжаючи його душу.
2. (переносно) Урочисте, поважне прощання з кимось або чимось, що завершує певний етап або існування.
Галузь геології, що вивчає сили та процеси, які зумовлюють рух і деформацію земної кори та мантії, зокрема тектоніку плит, гороутворення, землетруси та вулканізм.
Напрям у геофізиці, присвячений дослідженню фізичних закономірностей і динамічних явищ у надрах Землі, включаючи тепловий режим, механічні напруження та їхню еволюцію в часі.