1. Церковний обряд, що завершує похорон, під час якого священик співає молитви за померлого, проводжаючи його душу.
2. (переносно) Урочисте, поважне прощання з кимось або чимось, що завершує певний етап або існування.
Словник Української Мови
Буква
1. Церковний обряд, що завершує похорон, під час якого священик співає молитви за померлого, проводжаючи його душу.
2. (переносно) Урочисте, поважне прощання з кимось або чимось, що завершує певний етап або існування.
Приклад 1:
Навколо Шаміля було щось виведено арабськими літерами, а внизу зображені були сцени народження, полювання й відспівування. Полювали на оленів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”