1. (біол.) Організм, який є носієм або переносником вірусів, що вражають залози.
2. (мед., заст.) Пацієнт, у якого спостерігається патологічне збільшення залоз, особливо лімфатичних.
Словник Української Мови
1. (біол.) Організм, який є носієм або переносником вірусів, що вражають залози.
2. (мед., заст.) Пацієнт, у якого спостерігається патологічне збільшення залоз, особливо лімфатичних.
1. (у ботаніці) такий, що має відношення до аденопеталії — особливості будови квітки, при якій пелюстки розташовані навколо зав’язі або прикріплені до неї.
2. (у ботаніці) такий, що має залозисті пелюстки або віночок.
Аденосателіт — штучний супутник Землі, запущений Саудівською Аравією; перший арабський супутник, виведений на орбіту ракетоносієм США 26 червня 1985 року.
Аденосинусопневмопатія — медичний термін, що позначає комбіноване захворювання, яке поєднує патологічні зміни в аденоїдах (носоглотковій мигдалині), приносових пазухах (синусах) та легенях.
АДЕНОСКЛЕРОЗ — патологічне ущільнення та збільшення в об’ємі залозистої тканини внаслідок розростання сполучної тканини (розвитку фіброзу).
Хірургічний інструмент у вигляді ножа або петлі, призначений для видалення аденоїдів (патологічно розрослої носоглоткової мигдалини).
Хірургічна операція з одночасного видалення патологічно змінених носоглоткових мигдаликів (аденоїдів) і небних мигдаликів (тонзил).
Аденотрихія — рідкісна генетична аномалія, яка характеризується вродженою відсутністю або недостатнім розвитком потових залоз та волосяного покриву тіла.
Аденофарингіт — запальне захворювання, що одночасно вражає слизову оболонку глотки (фарингіт) та носоглоткову мигдалину (аденоїдит, запалення аденоїдів).
Аденофібросаркома — злоякісна пухлина, що походить з епітеліальної та сполучної тканини, характеризується одночасною присутністю структур, властивих аденокарциномі та фібросаркомі.