• епілін

    Епілін — власна назва торгової марки лікарського засобу на основі вальпроєвої кислоти, що застосовується як протисудомний та стабілізуючий настрій препарат, переважно для лікування епілепсії.

  • германіл

    1. Хімічний сполук, солі германієвої кислоти (H₂GeO₃), що містять аніон GeO₃²⁻.

    2. Рідкісний мінерал, гідроксид-силікат міді та алюмінію, Cu₃Al₂(SiO₄)(OH)₅·2H₂O, який зустрічається в зонах окиснення мідних родовищ.

  • вітропокажчик

    Пристрій для визначення напряму вітру, що зазвичай складається з флюгера (поворотної пластини чи фігурки) та нерухомої шкали з позначенням сторін світу; флюгер.

    Морський термін: пристрій на судні (часто у вигляді стрілки або двоперого флюгера), що встановлюється на найвищій точці щогли або іншому високому місці для візуального спостереження за напрямом вітру.

    Розмовне, переносне значення: людина, яка часто змінює свої погляди, переконання або поведінку залежно від обставин; конформіст, пристосуванець.

  • епілімніон

    Верхній шар води в озері або водосховищі, що має відносно сталу температуру та добре прогрівається влітку, відокремлений від нижчих шарів (гіполімніону) різким перепадом температур (термокліном).

  • вітронько

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вітер”, що вказує на легкий, приємний повітряний потік або на вітер як природне явище, до якого звертаються з ласкою.

    2. У фольклорі та поетичній мові — персоніфікований образ вітру, часто як персонаж-помічник або добрий дух повітря.

    3. Власна назва, зокрема літературного персонажа, народної казки або твору, де вітер виступає як діюча особа (наприклад, “Вітронько-братіку”).

  • вітронепроникність

    Властивість матеріалу, конструкції або одягу не пропускати повітряний потік, здатність протистояти проникненню вітру.

  • германійорганічний

    1. Який стосується органічних сполук, що містять у своїй молекулі атоми германію, безпосередньо зв’язані з атомами вуглецю.

    2. Який належить до галузі хімії, що вивчає такі сполуки (германійорганічна хімія).

  • епіляція

    1. Косметична процедура видалення волосся на тілі з метою досягнення гладкості шкіри, при якій волосся видаляється разом із коренем.

    2. У медицині — метод лікування, що полягає у видаленні волосяних фолікулів за допомогою спеціальних приладів (наприклад, електролізу, лазера).

  • вітромір

    Прилад для вимірювання швидкості або сили вітру; анемометр.

    Народна назва рослини з роду кропива (Parietaria), яка похитується від вітру.

  • вітролетень

    Вітролетень — власна назва літального апарата, вигаданого персонажами з українського гумористичного кінофільму «Чарівники» (1982), який мав зовнішність вітряка (млина) та був здатний літати.

    Вітролетень — переносне, жартівливе позначення незграбного, повільного, застарілого або фантастичного літального апарату чи механізму.