1. Стосовний до Альбертина, найбільшого та найвідомішого музею мистецтв у Відні, або до його художньої колекції.
2. Пов’язаний із творчістю Альберта Дюрера, німецького художника епохи Відродження, або властивий його стилю.
Словник Української Мови
1. Стосовний до Альбертина, найбільшого та найвідомішого музею мистецтв у Відні, або до його художньої колекції.
2. Пов’язаний із творчістю Альберта Дюрера, німецького художника епохи Відродження, або властивий його стилю.
Альбертит — рідкісний мінерал, різновид асфальтиту, що є природним бітумом з високим вмістом сірки; названий на честь канадської провінції Альберта, де був вперше виявлений.
1. По батькові жіночого роду, утворене від чоловічого імені Альберт; вказує на ім’я батька особи (наприклад: Марія Альбертівна).
2. (у спеціалізованому вжитку) Назва різних об’єктів (наприклад, вулиць, установ), названих на честь когось із іменем Альберт (частіше за все Альберта Ейнштейна).
1. Стосовний до імені Леона Батіста Альберті (1404–1472), італійського архітектора, мистецтвознавця та письменника епохи Відродження, що стосується його творчості, теорій або стилю.
2. У архітектурі: характерний для творчості Альберті або створений за його принципами, зокрема про впровадження форм античної архітектури, використання ордерних систем та гармонійних пропорцій.
1. По батькові чоловіка, утворене від імені Альберт (наприклад: “Олександр Альбертович”).
2. Фамільна назва, що вказує на походження від особи на ім’я Альберт (наприклад: прізвище, утворене від такого по батькові).
1. (геологія) Рідкісний мінерал класу силікатів, різновид польового шпату, що має білий або безбарвний колір та складається переважно з алюмосилікату натрію.
2. (історична топоніміка) Старовинна назва гори Монблан у Західних Альпах, що походить від латинського слова «albus» (білий).
1. (геол.) Пов’язаний з альбікатом, що містить альбікат або складається з нього; властивий альбікату.
2. (геол.) Який має властивості альбікату, характерний для альбікату.
Альбін — чоловіче особове ім’я латинського походження (лат. Albinus), що означає «білий», «світлий».
Альбін — рідкісне прізвище, утворене від однойменного імені.
Альбін — персонаж, зокрема, у класичній літературі (наприклад, персонаж поеми І. Котляревського «Енеїда»).
Альбіна — жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Albina, від albus — «білий»), що означає «біла», «світла», «чиста».
Альбіна — жінка або дівчина з рідкісним генетичним захворюванням альбінізмом, яке характеризується повною або частковою відсутністю пігменту меланіну в шкірі, волоссі та очах.
Альбіна — у біології (зоології, ботаніці): тварина або рослина-альбінос, тобто особина з вродженою відсутністю пігментації.
Власна назва села в Україні, що розташоване в Тернопільській області, Чортківському районі; належить до Білобожницької сільської громади.