Словник Української Мови
1. У християнській традиції — чудесна небесна їжа, яку, згідно з Біблією, Бог посилав ізраїльтянам під час їхніх мандрів пустелею після виходу з Єгипту; часто символізує духовне поживу.
2. У переносному значенні — щось надзвичайно смачне, вишукане, приємне для смаку або дуже бажане; ласощі.
3. Застаріла назва або народна назва деяких рослин, зокрема петрушки кучерявої (Petroselinum crispum).
Амвросійович — українське патронімічне прізвище, утворене від імені Амвросій (варіант церковного імені Амвросій), що вказує на походження від батька на ім’я Амвросій (син Амвросія).
Амвросійович — історичне прізвище, пов’язане з українським церковним та культурним діячем, митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі Амвросієм (Андрієм Антоновичем Серебренніковим, 1745–1792), яке могло вживатися як іменування його нащадків або духовних учнів.
1. У давньогрецькій міфології — їжа богів Олімпу, що дарувала безсмертя та вічну молодь; також — божественний напій (нектар).
2. Переносно — надзвичайно смачна, вишукана їжа або напій; ласощі.
3. Ботан. Народна назва деяких ароматних рослин, зокрема видів роду Ambrosia (амброзія), до якого належать бур’яни, що викликають алергію.
1. Стосовний до селища Амга (Республіка Саха, Росія), пов’язаний із ним або походженням із нього.
2. Стосовний до річки Амга (притока Алдану в Якутії), розташований на ній або характерний для неї.
3. У палеонтології: що належить до амгінського ярусу (підрозділу кембрійської системи) або пов’язаний із ним.
1. (у літературознавстві) Пов’язаний з амебейною композицією — поетичною формою, в якій два голоси (часто пастухи) чергуються, співаючи або декламуючи вірші, звичайно однакової довжини, у формі діалогу або змагання.
2. (у музиці) Характерний для амебейного співу — манери виконання, при якій дві групи виконавців (або соліст і хор) співають по черзі, чергуючись.
Алюмінотермія — метод одержання металів, сплавів або неметалів (наприклад, бору, кремнію) шляхом відновлення їхніх оксидів алюмінієм, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла.
Алюмінотермія — технологічний процес, заснований на екзотермічній реакції відновлення металів з їхніх оксидів за допомогою алюмінієвого порошку, який застосовується у металургії та зварюванні.
1. Технологічний процес нанесення тонкого шару алюмінію на поверхню металевих виробів для захисту від корозії або з декоративною метою.
2. Процес легування або обробки матеріалів (наприклад, сталі) алюмінієм для надання їм певних властивостей, таких як жаростійкість.
1. Покривати поверхню металу тонким шаром алюмінію для захисту від корозії або надання певних технічних властивостей.
2. (у хімії, металургії) Насичувати матеріал алюмінієм або вводити його до складу сплаву.
Алюмінуватися — зазнавати процесу покриття алюмінієм або його сплавами, зазвичай шляхом напилення, гарячого алюмінування або іншими технологічними методами для надання поверхні металевих виробів властивостей, характерних для алюмінію (корозійної стійкості, жаростійкості тощо).
Алюмн — випускник або колишній студент навчального закладу (університету, коледжу тощо), що підтримує зв’язок із альма-матер та спільнотою інших випускників.