Словник Української Мови
1. Який стосується ерцгерцога, належить або властивий ерцгерцогу.
2. Який стосується титулу, сану або правління ерцгерцога, пов’язаний з ними.
3. Який історично належав до володінь, інституцій чи придворного кола ерцгерцогів, зокрема в Австрійській імперії та Австро-Угорщині.
1. (діал.) Тісно збиратися, товпитися, натовплюватися (переважно про тварин).
2. (діал., перен.) Тісно спілкуватися, товаришувати, проводити час разом (про людей).
1. Повертатися назад, приходити на колишнє місце; входити знову кудись.
2. Знову з’являтися, відновлюватися (про почуття, думки, явища).
3. Розмовне. Втручатися в розмову, в справу; вставляти своє слово.
1. Різко кинути, скинути когось або щось у глибину, у низ, часто з силою або насильством.
2. Призвести до важкого, небажаного стану або ситуації; поринути у щось негативне (наприклад, у війну, у відчай, у хаос).
1. Повертати щось усередину, вкручувати, вставляти обертальним рухом.
2. Повертаючи, направляти когось або щось кудись, заводити, впроваджувати.
3. У мовленні: навмисно вставляти в розмову якісь слова, думки, згадки.
1. (розм.) Робити різкий, гучний видих через ніс, звичайно під час плачу або від застуди; сопіти, хропіти.
2. (перен., розм.) Важко дихати, задихатися від фізичного навантаження, втоми.
3. (перен., розм., експрес.) Щосили працювати, напружено робити важку фізичну роботу.
1. Різко, швидко або насильно потрапляти в якийсь стан, становище, ситуацію, часто негативного характеру (відчай, сум, розпач, хаос, криза тощо).
2. Пірнати, занурюватися в щось (наприклад, у думки, роздуми, читання) з великою інтенсивністю та захопленням.
3. Застаріле: падати, стрімко рухатися вниз, низвергатися (наприклад, у прірву, безодню).
1. Увійти, вписатися в певний обсяг тексту, сторінки при верстці (у поліграфії).
2. Перен. Вміститися, знайти собі місце в межах чогось (наприклад, у певний термін, у відведений простір).
Титул, землі або державне утворення, що перебувають під владою ерцгерцога (найвищий дворянський титул у Священній Римській імперії, зокрема в Австрії).
Історична адміністративно-територіальна одиниця в Австрійській імперії та Австро-Угорщині, правитель якої мав титул ерцгерцога.
1. Різко кидати, скидати когось або щось у глибину, у низ (наприклад, у воду, прірву, темряву).
2. Примушувати когось потрапити у складне, небезпечне або тяжке становище, стан (наприклад, у відчай, у жах, у хаос, у кризу).