1. Різко, з силою вдаритися об щось, зазнати удару; гепнутися.
2. Перен. Раптово зіткнутися з перешкодою, невдачею або неприємностями.
Словник Української Мови
1. Різко, з силою вдаритися об щось, зазнати удару; гепнутися.
2. Перен. Раптово зіткнутися з перешкодою, невдачею або неприємностями.
1. Робити глибшим, збільшувати глибину чогось; заглиблювати.
2. Перен. зосереджено заглиблюватися в щось, напружено вникати в суть явища, проблеми, думки тощо (зазвичай у формах дієслів на -ся: вглиблятися).
1. Улаштуватися, влаштуватися десь, знайти собі притулок або місце для проживання, часто з відтінком тривалого або постійного перебування.
2. Перен. Міцно закріпитися в свідомості, в душі (про думки, почуття, звички тощо).
3. (У біології, про паразита, мікроорганізм) Проникнути в організм або тканини та закріпитися там для життєдіяльності.
1. (у біології, медицині) Про клітини, мікроорганізми або тканини: проникати в тканини організму, органи або середовище, закріплюватися там і розвиватися; імплантуватися.
2. (переносно, книжн.) Міцно вкорінюватися, вселятися в свідомість, ставати невід’ємною частиною чогось (про ідеї, звички, почуття).
Еспадання — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (до 2020 року — Рожнятівському районі).
1. Рухатися, проникати всередину чогось, далі від поверхні або входу; заглиблюватися.
2. Приділяти щось пильну, інтенсивну увагу; старанно і детально вивчати, аналізувати якусь тему, проблему, питання.
3. Зосереджено занурюватися в якийсь стан (наприклад, у думки, роздуми, спостереження).
1. (доконаний вид) Впасти в стан гніву, роздратування; розгніватися, розсердитися.
2. (застаріле) Впасти в стан смутку, журби; зажуритися, засмутитися.
1. Вигукнути “гик!”, видати короткий різкий звук, схожий на цей вигук.
2. Різко й голосно засміятися, зареготати; гигнути.
3. Розмовне. Швидко, раптово піти, поїхати або кинутися кудись; гинути.
1. Робити глибшим, збільшувати глибину чогось; заглиблювати.
2. Перен. Зосереджено та детально вивчати, аналізувати щось, проникати в сутність явища, проблеми тощо.
1. Викликати в комусь почуття гніву, роздратування або обурення; розгнівати, розлютити.
2. (у рідковживаному значенні) Привести до стану сильного душевного хвилювання, занепокоєння; зворушити, схвилювати.