Словник Української Мови
1. Дієслово доконаного виду до “вговтувати”: довести когось до стану втоми, змусити втомитися від тривалої ходьби, бігу або іншої фізичної активності.
2. Розмовити, умовити когось на щось, часто всупереч його початковому бажанню або сумлінню; улесливими словами схилити до чогось.
1. (Про рослини) Такий, що має густі, розгалужені гілки; гіллястий.
2. (Переносно, розм.) Про людину: упертий, завзятий, непоступливий; головатий.
1. Довгими розмовами, переконанням схиляти когось до чогось, умовляти, улещувати.
2. Заст. Домовлятися, погоджуватися після обговорення.
1. Примусити когось або щось увійти, зайти всередину чогось, часто з зусиллям або насильно.
2. Загнати, вбити (цвях, кілок тощо) у щось ударами.
3. Розм. Викликати, спричинити якийсь неприємний стан (наприклад, страх, журбу, нудьгу).
4. Розм. Примусити когось заплатити велику суму грошей, нав’язати щось із зайвими витратами.
Еспадрон — вид спортивної зброї, що використовується у фехтуванні: легка та гнучка рапіра з круглим перетином клинка та круглою гардою, призначена для нанесення уколів.
Еспадрон — вид спортивної зброї у фехтуванні, що імітує шаблю: клинок трапецієвидного перетину з дзвіночковою гардою, призначений для нанесення як уколів, так і рублячих ударів.
1. Переконуючи, умовляючи, схиляти когось до чогось, домагатися чиєїсь згоди на щось.
2. Застосовувати замовляння, магічні слова з метою лікування або запобігання чомусь; замовляти.
1. Напруживши зір, уважно розглянути когось або щось, щоб побачити, розгледіти деталі.
2. Перен. Приділити пильну увагу чомусь, заглибитися в розгляд або аналіз явища, проблеми тощо.
Гила — річка в Україні, права притока Дністра, що протікає територією Тернопільської області.
Гила — село в Україні, у складі Теребовлянської міської громади Тернопільського району Тернопільської області.
1. Довгими переконаннями, умовляннями схиляти когось до чогось, домагатися чиєїсь згоди на щось.
2. У результаті тривалих переговорів досягати домовленості, знаходити спільну мову з кимось.
3. Розмовляючи, помилково вимовляти інше слово замість потрібного; обмовлятися.
1. Розгледіти, побачити щось, напруживши зір або придивившись уважно.
2. Помітити, розпізнати когось або щось серед іншого, відрізнити поглядом.
3. Перен. Зрозуміти, усвідомити щось в результаті уважного спостереження чи роздумів.