1. (Про людину) Товстий, огрядний, з великим тілом, що важко пересувається.
2. (Про тварину, переважно про коня) Масивний, кремезної статури.
3. (Перен., розм. про предмет) Дуже великий, громіздкий, незграбний на вигляд.
-
валкувати
1. (спец.) Здійснювати валку лісу; зрубувати дерева.
2. (перен., розм.) Важко, з напруженням пересуватися, іти або тягти щось важке; волочити.
-
валкоутворювальний
1. Призначений для утворення валків (довгих купок) зі скошеної рослинної маси (трави, злаків, люцерни тощо) під час заготівлі кормів.
2. Стосовний до сільськогосподарської машини або її робочого органу, що виконує операцію валкування.
-
гетерогенез
1. У біології: спосіб розмноження, при якому покоління особин, що розмножуються статевим шляхом, чергується з поколіннями, що розмножуються безстатево (наприклад, партеногенетично).
2. У філософії та теорії еволюції (застаріле): гіпотеза, що пояснює виникнення живих організмів раптовим народженням істот, абсолютно відмінних від батьківських форм.
-
ергонім
Власна назва організації, установи, підприємства, закладу, товариства, фірми тощо.
-
валкоподібний
1. (геоморфологія) Який має форму, схожу на валок — видовжену, невисоку горбкувату форму рельєфу з м’якими обрисами.
2. (техн.) Який за формою нагадує робочий орган вальцювального, обробного чи подібного обладнання (валки).
-
валковий
1. Який стосується міста Валки або Валківського району Харківської області, пов’язаний з ними.
2. Який стосується селища Валки (Кіровоградська область, Україна) або його мешканців.
-
ергономічність
Властивість предмета, пристрою або середовища, що характеризує ступінь їх пристосованості до анатомічних, фізіологічних та психологічних особливостей людини для забезпечення зручності, ефективності та безпеки використання.
Наукова дисципліна, що вивчає взаємодію людини з технічними засобами, виробничим середовищем та іншими елементами системи для оптимізації їх відповідності потребам, можливостям та обмеженням людини (синонім до “ергономіка”).
-
гетероген
1. У фізиці та хімії — речовина або система, що складається з двох або більше різнорідних фаз, компоненти яких розділені поверхнями розділу (наприклад, суміш льоду та води, суспензія, емульсія).
2. У біології — організм, клітина або популяція, що має різні алелі одного й того самого гена в гомологічних хромосомах; гетерозигота.
3. У соціології та культурології — суспільство, група або структура, що складається з різнорідних, різнотипних елементів, частин або індивідів.
-
валкований
1. (Про тканину, матеріал) Такий, що пройшов обробку на валках (спеціальних циліндричних деталях) для надання гладкості, щільності, блиску або інших властивостей; підданий валкуванню.
2. (Техн.) Який має форму валка або виготовлений за допомогою валків; згорнутий у валок.