Властивість предмета, пристрою або середовища, що характеризує ступінь їх пристосованості до анатомічних, фізіологічних та психологічних особливостей людини для забезпечення зручності, ефективності та безпеки використання.
Наукова дисципліна, що вивчає взаємодію людини з технічними засобами, виробничим середовищем та іншими елементами системи для оптимізації їх відповідності потребам, можливостям та обмеженням людини (синонім до “ергономіка”).