Словник Української Мови
Екстубатор — медичний інструмент у вигляді довгого тонкого стрижня з закругленим кінцем, який використовують для проведення ендотрахеальної трубки через голосову щілину під час інтубації трахеї або для корекції її положення.
Екстубатор — пристрій або інструмент, призначений для безпечного вилучення (екстубання) ендотрахеальної трубки з трахеї пацієнта.
1. Дія за значенням дієслова “вилити” — процес переміщення рідини з посудини назовні шляхом нахилу або перевертання її.
2. (техн.) Технологічний процес виготовлення виробів шляхом заповнення розплавленим матеріалом (металом, пластмасою тощо) спеціальної форми, де він застигає; лиття.
3. (перен., рідк.) Сильне, нестримне виявлення почуттів (наприклад, смутку, жалю, гніву).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “Ганна” — українського жіночого імені.
2. Розмовна назва ґанку — невеликого майданчика (зазвичай дерев’яного) перед входом у хату, часто під навісом, зі сходами.
1. Рідкісна назва для виливка — металевої деталі, отриманої шляхом заливання розплавленого металу в ливарну форму.
2. У переносному значенні — про людину, яка дуже схожа на когось іншого, немов вона була вилита з тієї ж форми (за зовнішністю, характером, поведінкою); точна копія.
1. Технологічний процес отримання виробів або напівфабрикатів (наприклад, труб, профілів, пластикових стрічок) шляхом видавлювання розм’якшеної або розплавленої маси (полімеру, металу, харчової сировини) через формуючий отвір (філеру) екструдера.
2. У геології — виверження в’язкої лави або витискання пластичних гірських порід (наприклад, сільових діапірів) на поверхню землі або в її верхні шари.
3. У медицині та стоматології — зміщення зуба з його лунки в яснах у вертикальній площині, часткове його виходження за межі зубного ряду.
1. Жінка, яка займається виливанням (виготовленням виливних виробів), ливарниця.
2. Те саме, що ливарна форма — спеціальна форма для виливання металевих виробів, деталей.
3. Рідко вживана назва посуду з носиком для зручного переливання рідини (наприклад, глечик, кавник).
1. (заст.) Відчувати сором, стид; соромитися, боятися осуду.
2. (діал.) Ганьбитися, соромитися; також марнувати час, байдикувати.
1. Майстер, який займається виготовленням металевих виробів (наприклад, дзвонів, гармат, статуй) шляхом лиття, тобто заливки розплавленого металу в форму; ливарник.
2. Робітник, який виконує операцію виливання рідкого матеріалу (металу, скла, пластмаси) з певної ємності або виливниці.
3. (заст.) Той, хто виливає щось рідке; посуд або пристрій для виливання (наприклад, виночерп).
1. (геол.) Пов’язаний з екструзією, що стосується виверження вулканічних порід, які застигли на поверхні, утворюючи купола, голки та інші форми.
2. (тех.) Призначений для екструзії або отриманий методом екструзії; такий, що відноситься до процесу видавлювання матеріалу (наприклад, пластику, металу, харчових продуктів) через формуючий отвір.
1. Дія за значенням дієслова *вилити*; результат цієї дії — переміщення рідини з посудини назовні або в іншу ємність.
2. Кількість рідини, що вилита або може бути вилита за один раз; порція.
3. Технологічна операція лиття металу або іншого розплавленого матеріалу у форму для отримання виробу; сам виріб, отриманий таким способом.
4. Перен. Раптове, сильне виявлення почуттів (радості, горя, гніву тощо).