Древослів

Словник Української Мови

  • веретеноподібність

    1. Властивість або стан, що характеризує об’єкт, який за формою нагадує веретено — витягнутий, з потовщенням у середній частині та звуженням до кінців.

    2. (У біології, медицині) Характерна форма клітин, волокон або органів, що мають видовжену, циліндричну форму із загостреними або закругленими кінцями, наприклад, веретеноподібні клітини сполучної тканини або веретеноподібні нейрони.

    3. (У техніці, геометрії) Форма об’єкта, що є обертанням вигнутої лінії навколо осі, утворюючи поверхню з опуклими боками та звуженням до крайніх точок.

  • галогеноводень

    галогеноводень — бінарна неорганічна сполука галогену з воднем, до якої належать фтороводень, хлороводень, бромоводень, йодоводень та астатоводень.

  • веретено

    1. Тонкий, загострений з обох кінців дерев’яний стрижень, на який намотується пряжа при ручному прядінні.

    2. Технічний пристрій у формі стрижня або вала, що обертається в підшипниках і слугує для кріплення або приведення в обертання деталей машин (наприклад, у верстатах, прядильних машинах).

    3. Біол. (у клітині) Фігура у вигляді ниткоподібної структури, що утворюється під час поділу клітини (мітозу або мейозу) і забезпечує розхід хромосом до полюсів.

    4. Застаріла назва невеликого млина, що працює за допомогою вітряка.

  • еклесіастерій

    Еклесіастерій — у ранньохристиянській архітектурі: велика базиліка, призначена для зборів віруючих, головна церква міста або монастиря, де здійснювалися урочисті богослужіння та навчання.

    Еклесіастерій — у Візантійській імперії: спеціальна будівля для проведення церковних соборів, синодів та урочистих зібрань духовенства.

  • ґаблище

    1. (діал.) Місце, де ростуть ґаблі (кущі шипшини, терену або інших колючих рослин); густі зарості колючих чагарників.

    2. (перен., рідко) Важкодоступне, заплутане місце; хаотичне нагромадження чогось.

  • галогеновмісний

    Який містить у своєму складі галогени (фтор, хлор, бром, йод, астат).

  • веретенниця

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.

    2. Рід комах родини веретенниць (Bittacidae) ряду скорпіонниць, що мають довге тонке тіло, схоже на веретено, та довгі ноги; представник цього роду.

    3. Рід рослин родини гвоздикових (Silene) з товстим коренем та вузькими листками, зібраними в прикореневу розетку; представник цього роду.

  • веретенник

    1. Великий болотяний птах родини баранцевих (Limosa lapponica) з довгими ногами та дуже довгим, прямим або злегка загнутим догори дзьобом, що гніздиться в тундрі, а зимує на морських узбережжях.

    2. Рідкісне, застаріле позначення токаря, який спеціалізувався на виточуванні дерев’яних веретен для прядіння.

  • еклеспастерій

    Еклеспастерій — власна назва середньовічного монастиря, що існував у Константинополі, відомий як один з центрів освіти та переписування рукописів у Візантійській імперії.

    Еклеспастерій — власна назва лікарні або притулку при монастирі в середньовічній Візантії, де надавали медичну допомогу та догляд за хворими і нужденними.

  • галогеновий

    1. Який стосується галогенів — хімічних елементів VII групи періодичної системи (фтор, хлор, бром, йод, астат, теннесин), їх сполук або має їх у своєму складі.

    2. Який працює на основі використання галогенів, зокрема про лампи розжарювання, у колбу яких додано пари галогенів (йоду або брому) для підвищення світлової віддачі та довговічності.