Словник Української Мови
1. (від лат. velo — закриваю, прикриваю) У хімії та фармацевтиці — покривати тонким шаром металу (зазвичай золота або срібла) поверхню пігулок, гранул або інших лікарсьвих форм для захисту від зовнішніх впливів, маскування смаку або пролонгації дії.
2. (від лат. velum — завіса, покривало) У медичній термінології — закривати, прикривати, як завісою (наприклад, про велофарингеальну недостатність — незакриття носоглотки м’яким піднебінням під час мовлення чи ковтання).
1. (розм.) Уважно, старанно вивчати щось, заглиблюватися в суть речей; аналізувати, досліджувати.
2. (перен., розм.) Грунтовно, детально обговорювати якусь тему, вдаватися до суттєвих деталей.
1. Який стосується планети Венери, пов’язаний з нею.
2. Який стосується богині кохання Венери (у римській міфології).
1. Місто, столиця Нової Зеландії, розташоване на Північному острові.
2. Взуття з високими, щільними ґетрами, що зазвичай виготовляється з гуми або полімерних матеріалів для захисту від вологи, поширене серед мисливців, рибалок тощо (від англ. «Wellington boots»).
3. Герцог Веллінгтон (Артур Велслі) — британський полководець і державний діяч, переможець у битві при Ватерлоо (1815).
1. Стосуючись до венерології — галузі медицини, що вивчає інфекції, які передаються переважно статевим шляхом (сифіліс, гонорея тощо), а також їх лікування.
2. Пов’язаний із захворюваннями, що передаються статевим шляхом, або з їх діагностикою та лікуванням.
Етилацетилен — органічна сполука, ненасичений вуглеводень з однією потрійним зв’язком у молекулі, що є гомологом ацетилену; за номенклатурою ІЮПАК: бутин-1 (C₄H₆).
1. (діал.) Глибока яма, западина у землі; провалля.
2. (діал.) Глибоке місце у воді (річці, озері, морі).
3. (перен., діал.) Важка, скрутна ситуація; безвихідь.
1. (як титул або звертання) Належний до високопоставлених духовних осіб у православ’ї та греко-католицизмі, зокрема до єпископів, архієпископів, митрополитів; вживається перед їхнім саном або разом із займенником “Ваш” як форма ввічливого звертання.
2. (переносне значення) Надзвичайно шановний, поважний, гідний найвищої пошани (часто в іронічному чи саркастичному сенсі).
1. Стосується захворювань, що передаються переважно статевим шляхом (наприклад, сифіліс, гонорея).
2. Застаріле: що стосується богині кохання Венери або любовних почуттів.
По батькові жіночої статі, утворене від чоловічого імені Венедикт (Венедікт). Вказує на ім’я батька особи. Наприклад: “Ганна Венедиктівна”.