1. Який складається з етапів, поділений на послідовні стадії або фази; поетапний.
2. Який є частиною, окремою фазою якогось процесу; проміжний.
3. Стосований до організації чи проведення етапу (частини) змагань, перегонів тощо.
Словник Української Мови
1. Який складається з етапів, поділений на послідовні стадії або фази; поетапний.
2. Який є частиною, окремою фазою якогось процесу; проміжний.
3. Стосований до організації чи проведення етапу (частини) змагань, перегонів тощо.
1. (у математиці, фізиці) Такий, що набуває значень у вигляді вектора; такий, що є вектором або описується вектором.
2. (у програмуванні та комп’ютерних науках) Такий, що має векторну природу або працює з векторними величинами (на відміну від скалярних).
1. (істор.) Орган місцевого самоврядування в Російській імперії у 1785–1917 роках, а також будівля, де він розміщувався.
2. (заст.) Голос, право голосу, висловлювання думки, особливо при вирішенні суспільних справ.
3. (перен., заст. або висок.) Публічне висловлювання, думка, заклик; те, що проголошується або відстоюється.
4. (церк.) Одна з восьми основних мелодійних моделей (наспівів), що використовуються в православному церковному співі для оформлення богослужбових текстів; система цих наспівів.
1. Стосовний до вежі, властивий їй; призначений для вежі.
2. Який має вежу або вежі; з вежею.
3. У складі власних назв: Вежова брама, Вежовий міст.
Етаперазин — власна назва лікарського препарату (нейролептика), діючою речовиною якого є перфеназин; застосовується в психіатрії.
1. (у техніці, комп’ютерній графіці) Створений або представлений за допомогою комбінації векторних (лінійних) та растрових (точкових, піксельних) елементів або методів; такий, що поєднує векторну та растрову графіку.
2. (у поліграфії) Стосовний до методу друку або відтворення зображень, при якому контури формуються векторно, а їхнє заповнення здійснюється точковими елементами (наприклад, растром).
1. Стосовний до ведів, давніх священних текстів індуїзму, написаних санскритом.
2. Пов’язаний з періодом у давній історії Індії (приблизно XV—VI ст. до н.е.), коли створювалися та використовувалися веди.
3. Характерний для релігії, культури, мови (санскриту) або суспільства того часу.
1. (в анатомії та фізіології) Пов’язаний із залозами (гландами), властивий залозам; залозистий.
2. (в медицині) Що стосується патологічних змін або захворювань залоз.
1. Який стосується одночасно векторів і матриць, пов’язаний з їхніми властивостями або використовує їх у математичних операціях (наприклад, векторно-матричний добуток).
2. Побудований на основі апарату векторів і матриць, що використовується для опису або моделювання певних систем (наприклад, векторно-матричне представлення даних).