Словник Української Мови
1. Характеризує рухи або поведінку, що відбуваються швидко, метушливо, безладно, з частими змінами положення тіла або напрямку.
2. Переносно: про манеру мислення, розмову чи викладення думок, що відрізняється непослідовністю, поверхневістю, поспішними переходами від однієї теми до іншої.
1. Повернутися назад, до попереднього місця перебування або стану; прибути туди, звідки вирушив.
2. Знову з’явитися, відновитися, настати знову (про почуття, явища, стан).
3. Повернутися до колишнього заняття, діяльності, теми розмови тощо.
4. Бути поверненим комусь або повернутися до колишнього власника (про речі, кошти, майно).
Етилнітрит — органічна сполука, нітрит етилу, летка рідина з формулою C₂H₅ONO, що застосовується в органічному синтезі.
1. Який швидко, часто й неспокійно рухається, вертиться; моторний, жвавий, невгамовний (про людину, тварину).
2. Який виражає неспокій, легковажність, непостійність (про поведінку, вигляд, характер).
3. Розм. Ненадійний, непостійний у думках, вчинках; легковажний.
1. (Про людину) Який має велику фізичну силу, міцну статуру; дужкий, кремезний.
2. (Перен., про предмети) Міцно, ґрунтовно зроблений; масивний, добротний.
1. Який містить глину або має властивості, схожі на глину; з домішкою глини.
2. Який за кольором або консистенцією нагадує глину.
1. (анат.) Стосовний до вертлюга (кульшового суглоба), що належить до нього або розташований у його ділянці (напр., вертлюжна западина).
2. (тех.) Призначений для обертання, повороту або з’єднання деталей, що обертаються; шарнірний, поворотний (напр., вертлюжне з’єднання, вертлюжний вузол).
1. Повернути щось назад, віддати взяту чи отриману річ.
2. Відшкодувати, компенсувати щось (гроші, витрати тощо).
3. Зробити так, щоб щось знову з’явилося, відновити (почуття, стан, якість).
4. Повернути когось до попереднього стану, місця або діяльності.
Етилнітрат — органічна сполука, нітроефір, що є похідним етанолу та азотної кислоти; летка, легкозаймиста рідина з формулою C₂H₅ONO₂, яка використовується в промисловості як розчинник та проміжний продукт у синтезі.
Вернигородоцький — стосовний до села Вернигородка (Вернигородка Богуславського району на Київщині), що належить до нього або походить з нього.