1. Видавати різкі, неприємні, металеві звуки (про предмети, механізми).
2. Перен. Говорити голосно, різко, неприєвтично, часто з роздратуванням або злістю.
Словник Української Мови
1. Видавати різкі, неприємні, металеві звуки (про предмети, механізми).
2. Перен. Говорити голосно, різко, неприєвтично, часто з роздратуванням або злістю.
1. Титул верховного духовного лідера тибетського буддизму школи Ґелуг, що вважається втіленням бодгісаттви Авалокітешвари (Ченрези).
2. Особа, що носить цей титул; найвищий ієрарх і традиційний політичний глава Тибету до окупації КНР.
Вибрукуватися — дієслово, що вживається переважно в термінологічному контексті для позначення процесу виходу бруку (зародка, личинки) з яйця або іншого захищеного середовища під час розвитку комах, риб або інших тварин.
Вибрукуватися — у переносному значенні: з’явитися на світ, вийти з початкового стану, часто з відтінком іронії або образності.
1. У міфології та фольклорі народів Дагестану — фантастична істота, велетенська жінка з довгими косами, що жила в горах і могла перекидатися скелями або скидати їх на путників.
2. У переносному значенні — могутня, велична або грізна жінка; також могутня природна сила (про бурю, селеві тощо).
Вибрукувати — (від “брук”) покрити поверхню (дорогу, майданчик тощо) бруківкою, тобто щільно вкласти бруківку (кам’яну плитку, цеглу або інші тверді елементи мощення).
Вибрукувати — (переносно, рідко) ретельно, акуратно та щільно викласти, впорядкувати щось, за аналогією з процесом брукування.
Дактоманія — захоплення колекціонуванням грошових купюр, паперових грошових знаків, як різновид нумізматики.
Дактоманія — пристрасть до збирання та вивчення паперових грошей, кредитних квитків, облігацій та інших видів цінних паперів.
1. (Про людину) Який має виразні, красиво вигнуті брови.
2. (Переносно) Надзвичайно вродливий, привабливий, з правильними рисами обличчя.
1. (геологія) Рідкісний мінерал класу силікатів, що є складним силікатом кальцію, алюмінію та заліза, кристалізується в моноклінній сингонії, утворюючи характерні пальцеподібні (дактильні) агрегати.
2. (медицина) Запальне захворювання фаланг пальців, переважно при деяких інфекційних чи ревматичних хворобах (наприклад, при сифілісі або серпоподібноклітинній анемії).
1. (розм.) Виправдовуватися, намагатися виправдати свої вчинки або слова, часто шляхом хитрого викручування, наведення неґрунтовних пояснень.
2. (перен., розм.) Викручуватися зі скрутного становища, знаходити вихід із труднощів, часто нечесним або хитромудрим способом.
1. (спец.) У техніці: видаляти бруківку, розбирати бруковане покриття (дороги, тротуару тощо).
2. (перен., розм.) Ретельно, поступово вибирати, виймати щось із чогось, часто з певними зусиллями або з великої кількості.