Словник Української Мови
1. Схильний до гарячки, запальний, нестриманий у проявах емоцій; запальний, гарячий.
2. Який викликає стан збудження, нервозності, поспішності; метушливий, поспішний.
3. Характерний для стану гарячки або подібний на неї; нестійкий, тривожний, мареннявий.
Процес розділення частинок матеріалу (наприклад, мінералів, порошків) у рідкому середовищі за їх електричними властивостями (зарядом, провідністю) під дією електричного поля, що застосовується в збагаченні корисних копалин, металургії та хімічній промисловості.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за сучасним адміністративним поділом — у Львівській області).
2. (рідко, у спеціальній літературі) Можлива історична чи діалектна назва для фантастичних істот, вигадок, примар; те, що вичуджено, вигадано (від дієслова “вичудити”).
1. Дія за значенням дієслова “вичленувати”; відокремлення, виділення складових частин чогось, аналітичний розгляд окремих елементів цілого.
2. У медицині — хірургічне видалення, відокремлення органу, кістки або іншої структури від навколишніх тканин.
3. У логіці та методології — процес мисленнєвого відокремлення, абстрагування певної ознаки, властивості або відношення від предмета розгляду.
1. Хворіти на гарячку, мати підвищену температуру тіла.
2. (переносно) Перебувати в стані сильного збудження, нервування, метушні; діяти поспішно й незважено.
1. Дія за значенням дієслова “вичленяти” — відокремлення, виділення частини з цілого, вилучення складового елемента з системи або структури.
2. Результат такої дії — відокремлена, виділена частина або елемент чогось.
Електрокласифікатор — технічний пристрій або промислова установка для поділу сипких матеріалів (наприклад, рудного концентрату, цементу, борошна) на фракції за крупністю частинок за допомогою електричного поля, в якому частинки отримують різний заряд.
Електрокласифікатор — застаріла назва електростатичного сепаратора, призначеного для відділення частинок одного матеріалу від іншого в сухій суміші на основі різниці в їхній електричній провідності.
1. Дія за значенням дієслова “вичистити” — повне, ретельне видалення чогось із поверхні або внутрішнього простору, приведення до чистого стану; очищення.
2. (у спеціальних та професійних контекстах) Процес технічного обслуговування, ремонту або перевірки, що включає повну розбірку, очищення деталей та складання механізму (наприклад, зброї, вузлів техніки).
3. (переносне значення) Систематичне, цілеспрямоване усунення, звільнення від когось або чогось небажаного, шкідливого (наприклад, кадрове вичищення).
1. Медичний термін, що позначає патологічний стан організму, який характеризується підвищенням температури тіла (лихоманкою) та супутніми симптомами (ознобом, млявістю, сплутаністю свідомості).
2. Переносно — метушливе, поспішне, неорганізоване виконання роботи або діяльність, що супроводжується нервовим збудженням, панікою, без чіткого плану.
1. (дія за значенням дієслова “вичищати”) Процес ретельного видалення чогось, повне очищення поверхні або простору від чогось зайвого, бруду, сміття тощо.
2. (перен., розм.) Рішучі дії щодо звільнення когось, усунення кого-небудь або чогось, часто у контексті кадрових чи організаційних змін.
3. (спец.) У техніці — процес остаточної, тонкої обробки, шліфування або полірування поверхні деталі для надання їй необхідних властивостей.