Всохлість — стан, коли щось повністю втратило вологу, стало сухим і твердим; пересихання.
Всохлість — властивість ґрунту, рослини або іншого матеріалу всихати, перетворюватися на суху, здерев’янілу масу.
Словник Української Мови
Всохлість — стан, коли щось повністю втратило вологу, стало сухим і твердим; пересихання.
Всохлість — властивість ґрунту, рослини або іншого матеріалу всихати, перетворюватися на суху, здерев’янілу масу.
Всотування — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
1. Який за своїми властивостями (щільністю, блиском, гладкістю поверхні тощо) нагадує емаль.
2. У біології: що має вигляд або структуру, подібну до зубної емалі.
1. Психічний розлад, що проявляється як патологічний, ірраціональний страх перед сміхом, почуттям щирої радості або веселощами, часто пов’язаний із побоюванням стати об’єктом глузування.
2. У психології та психіатрії — специфічна фобія, нав’язливий стан тривоги, який виникає при сприйнятті сміху (власного чи чужого) або в ситуаціях, що можуть спровокувати веселощі.
Всолювання — власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківського району Київської області.
Всолоджування — процес додавання цукру, меду або інших солодких речовин до продукту з метою надання йому солодкого смаку.
Всолоджування — у переносному значенні: надання чому-небудь приємного, привабливого характеру; дія за значенням дієслова “всолоджувати”.
1. Який стосується технології виробництва, що поєднує нанесення емалевого покриття та штампування (витискання, формування) металевих виробів.
2. Який стосується підприємства, цеху або обладнання, де виконуються операції емалювання та штампування металу.
Всовіщання — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
1. (в історії Стародавньої Спарти) система суспільних відносин, за якої певна частина населення (гелоти, ілоти) перебувала у стані державних рабів, підпорядкованих і експлуатованих спартіатами.
2. (у психології) поведінкова модель, при якій людина навмисно виставляє себе в смішному або невигідному світлі, використовує самоіронію або клоунаду, щоб викликати сміх оточуючих, часто з метою отримання соціальної схвалення, уникнення конфлікту або приховування власних негативних емоцій.
всовування — дія за значенням дієслова всовувати; процес поміщення, проштовхування чогось у щілину, вузький отвір або всередину чогось.